У нас часто пенсіонери звикли боротись проти ейджи3му. Наче їх всюди 0бражають і притісняюtь. Та можу довести протилежне.
Чудовим прикладом можуть слугувати мої постійні к0нфлікти в автобусах. І їх спричиняю зовсім не я.
Мені 16, я навчаюсь в 9 класі і живу доволі далеко від школи. Тому мушу добиратись автобусом. Окрім того, у мене проблеми з хребтом, тому дуже болить спина і стояти звісно ж важко. А тим паче з портфелем.
От нещодавно знову ж таки трапився зі мною прояв ейджи3му. Зайшла в маршрутку, за проїзд заплатила. Година ще рання. Було вільне місце і я звісно ж сіла туди. За дві зупинки зайшло купу пенсіонерів, які їздять по пільговому. Сиджу собі, нікого не чіпаю, дивлюсь у вікно.
Раптом відчула, що хтось мене за рукав п0шарпав. Обернулась, дивлюсь, бабуля якась сидить. Я назад відвернулась до вікна. Подумала, що помилилась. Та ні.
Вона і далі мене шарпає. Я знову дивлюсь на неї, не розуміючи, що трапилось. Вона й починає на весь автобус кри4ати.
–Тебе батьки як виховали? Дивись моя подруга сісти не має де. А ти молода така, ще й місцем старшим поступитись не хочеш.
Я не хотіла свариtись. Та справді, куди ці бабулі так рано їдуть. От і кажу:
–Розумієте, я ж в школу їду. Ще й за проїзд оплатила. Я маю повне право сидіти. Куди ви так рано їздтите? Вам ж не треба на роботу.
І тут ця бабулька ро3бушуваlась.
–НІ, ну ви погляньте на це 3еlене. Геть від рук відбилась. Має право вона. Ти би так напрацювалась, як я в свої роки! Тобі б мою долю. А не сидіти в гаджетах, як ти і твої друзі зараз.
Як же ж ця жіночка в0лала, і що вона дозволяла собі про мене виговорювати. Вже навіть водій та чоловік якийсь, що на роботу їхав заступились за мене. Кажуть, що дівчина нікому нічого не винна. І справді без вагомої причини безкоштовно їздять туди-сюди. А люди на роботу через них доїхати не можуть.
Та пані ще б і їх добряче переговорила. Але, на жаль, не встигла. Усе- таки, вийшла біля ринку. Пішла помідорчики обирати о 7 ранку.
А мені, чесно кажучи, до сліз образливо. Хіба це не булінг через вік? Якщо я молодша від неї, то вже точно сильна, як кінь? І мене нічого турбувати не може, нічого б0літи? Тим паче, я вже сказала, що, на відміну від неї, за проїзд гроші плачу.
Ось є ж такі нагlі бабулі. Думають, що як прожили більше, то їм вже медаль дати мають. Та вони не сумніваюсь, що ще й мене переживуть. А зі своєю наглістю і завищеною самооцінкою, то і впринципі у будь-яких умовах будуть себе як цариці почувати.
Як вам здається? Незважаючи ні на що потрібно етикету дотримуватись? Чи все-таки кожен має права, яке може захищати в будь-якому випадку? Бо я ж не завжди така вперtа. І вагітних, і старших пропускаю. Проте, коли це отаке хаmське відношення, то ігнорую принципово. Старші теж певних норм етикету повинні дотримуватись, і приклад молоді показувати.
