Нещодавно у нас із мамою зайшла розмова про її подругу зі школи Анну, з якою вони дотепер підтримували спілкування. Дуже рідко вони могли зустрітись і випити кави, коли Аня ходила за покупками, адже весь свій вільний час вона присвячувала своєму чоловікові Владиславу.
Дітей у них не було, бо чоловік відразу її попередив, що він до них ще не готовий. Ця його “неготовність” тривала близько семи років, і скільки разів Анна не починала розмову про дітей, про те, що вона хоче велику сім’ю — він її не слухав, адже йому було байдуже.
Весь час подруга мами віддавала своєму чоловіку, бо дуже його любила. Квартира постійно блищала, жодної порошинки не було видно, адже її обранець терпіти не міг бруду. Їжі було у квартирі більше, ніж в ресторані, бо Владислав не міг їсти декілька днів одне й те ж, до того ж любив, аби було з чого обрати.
Анна не ходила на роботу, адже чоловік їй заборонив. На свої бажання дівчина також не зважала, адже хотіла дуже догодити коханому. Владислав сказав, що хоче, аби дружина навчилась робити масаж — і Анна вже наступного дня записується на урок масажу. Чоловік забажав грузинської кухні на вечерю — дівчина весь день стоїть коло плити та намагається за відеоуроками в інтернеті навчитись готувати те, що він забажав.
Аня не бачилась зі своїми подругами зовсім, адже хотіла кожен вечір провести із коханим, тому через кілька десятків марних намагань зустрітись із дівчиною, подруги просто перестали намагатись вийти на прогулянку із нею.
Остання зустріч моєї мами із Анею відбулась за ініціативи дівчини, що дуже здивувало маму, адже останній раз, коли вона отримувала запрошення на прогулянку від подруги, було ще під час школи, близько десяти років тому.
Із зустрічі мама повернулась дещо розчарованою. Я побачила, що вона сумна, і вирішила запитати, що ж трапилось, і почула у відповідь розповідь про життя Ані. І згодом мама додала, що чоловік, якому дівчина віддавалась на повну, покинув її. Владислав пішов до іншої, більш цікавої, гарнішої, розумнішої, залишивши Анну без усього: без подруг, без роботи, без улюбленої справи, без дітей…
Мені неймовірно шкода дівчину, адже вона робила це все через велику і сліпу любов до чоловіка, який в кінці-кінців її покинув. Я розумію, що в цій ситуації є велика помилка Анни, адже вона любила Влада більше, ніж саму себе, але все ж дуже шкода, що так вийшло. Я дуже сподіваюсь, що в маминої подруги все налагодиться і вона знайде собі чоловіка, який любитиме її та поважатиме.
