Ми були молоді та палко кохали один одного. Вирішили, що хочемо дитину. Тоді до кінця ніхто з нас не усвідомлював, яка це відповідальність. Коли я народила перше немовля, ми обоє були щасливі. Через два роки на світ з’явилась ще Лея. Та чоловік не чекав цього.
Друга дитина у нас не планована, чоловік почав сваритись, мовляв, не потягнемо. Хотів, щоб я зробила аборт, та моя позиція була незмінна. Я буду народжувати.
Я дуже хотіла другу дитину, тому поставила чоловікові умову, або я народжую, або ми розійдемося.
У мене почались потуги. Чоловік відвіз мене у пологовий і просидів там всю ніч. Мене оперували, тому Лею віднесли до нього. Ніби усе було гаразд.
По приїзду додому старший братик Денис не відходив від малечі. А от чоловік взагалі не приділяв нам уваги, відмовлявся втомою та справами.
Спочатку я вірила у його відмовки, та якось, гуляючи в парку з дітьми, я помітила його з іншою. Вони йшли та посміхались, Артур обійняв її, вона тримала квіти…
Я була в розпачі. Швидко забрала дітей й ми пішли в дім.
Чоловік повернувся додому пізно у вечері. Діти заснули, а ми почали розв’язувати негайне питання. Ми сварились, він лютував, кричав на мене й вийшов з квартири зі словами:
– Ти зіпсувала мені усе життя своїм породіллям!
Речі його були вдома, та чоловіка не було понад тиждень. Сталось диво. Артур прибіг додому, падав на коліна й говорив, що та жінка затьмарила йому розум. Говорив, що такого більше не буде.
Ми знову стали жити разом. На початках усе стабілізувалось. Але моє серце відчувало щось не те.
Знову пізні повернення додому, знову агресія. Друзі скинули фото, як він був з іншою в кафе. Терпець урвався.
Я вигнала його з дому. Через тиждень подала на розлучення. Цього разу я не збиралась, товкти кашу в ступі. Артур чекав кожного дня мене під під’їздом. Просив пробачення та пив.
Та його слова для мене вже нічого не означали. Він перестав бути чоловіком в моїх очах.
Час пройшов, двоє моїх чудових діток підросли та ходять в школу. Я познайомилась з чоловіком, з котрим у нас все лише починається. Тепер я вже більш прискіпливо приглядаюсь до кавалерів.
Колишній чоловік запив, став гуляти по жінках. Та мені було вже байдуже. Це його життя. Мій вибір бути щасливою, а реалізувати своє бажання я зможу точно не з ним! Тому не бійтесь, щось змінити у своєму житті. І не давайте других шансів.
