Прибиральниця торгового центру була в шоці, коли прийшла на роботу. Вона почула крик немовляти з великого сміттєвого баку, що був у туалет1. Вона мерщій його відкрила і дістала з бруду немовля…
Нікому невідомо як давно жінка його залишила та чи чули про це інші люди, оскільки торговий центр працює цілодобово, а зміна прибиральниці триває з ранку до вечора.
Небайдужа Марина спочатку розгублено питала в жінок, які виходили з туалету, чи вони не знають — хто залишив малюка? Та швидко зрозуміла, що навряд матір, яка залишила дитину в смітнику має намір за нею повернутись. Вона помила малюка від бруду та завернула в чистий рушник, від дотиків та погойдувань малюк перестав плакати.
Замість роботи Марина деякий час спантеличено сиділа з малюком, який тільки до неї пригрівся і бурчала собі під ніс:
— Зараз справимось, зараз щось придумаємо. І віднесла малюка, що вже глибоко заснув, до директора торгового центру, щоб той зателефонував у соціальну службу та дитину можна було прилаштувати.
Проте керівника на робочому місці не виявилось. Натомість, до неї підійшов його заступник. Марина в дрібницях розповіла як знайшла немовля і що не знає як правильно, і що саме потрібно робити в такій ситуації.
Високий блондин, віку старше середнього, спокійно поглянув на неї та сказав:
— Ви присядьте, не переживайте. Добре, що ви його помили та забаюкали. У вас є власні діти, що ви так добре вмієте з ними справлятись? – посміхнувся він, любуючись на згорточок.
— Ні, та я і неодружена… – відповіла спокійно молода жінка.
Чоловік запросив жінку до себе в кабінет, та поки вона проходила з малюком на руках — він приобняв її за одною рукою за плечі, а іншою торкнувся до тонкої талії.
Наряд поліції прибув швидко та почав пошуки матері залишеної дитини, а соціальна служба приїхала аж в другій половині дня. До того часу Марина і Віктор Борисович, так виявляється було звати директора, нянчили малюка.
До того часу, як приїхала соціальна служба, дорослі мали нагоду досхочу наговоритись про життя. Виявилось, що Віктор Борисович декілька років тому розійшовся з першою дружиною, оскільки більше десяти років у них не виходило зачати дитину, а він дуже сильно хотів нащадків. А Марина розійшлась з нареченим, оскільки він дітей не хотів взагалі.
Поліціянти швидко визначили матір немовляти — нею виявилась 15-річна дівчина з одного із сусідніх сіл, яка одразу ж написала відмову від малятка та сказала, що хто батько – вона точно не знає і дитини не хоче. За те, що вона залишила дитинча не в віконці малютки, а в смітнику туалету — вона сказала, що їй байдуже і вона взагалі цю дитину не хотіла. В зв’язку з цим її не лише позбавили батьківських прав, а й завели кримінальну справу.
Так, Марина і Борис зрозуміли, що дитина звела їх. Через деякий час вони одружились та оформили всі документи на усиновлення малюка.
