Моя дочка не вміла працювати на себе сама. Вона постійно жила за чийсь рахунок. Звісно, нам з чоловіком це спочатку здавалось нормальним, та далі свати відкрили нам очі. Тепер ми не знаємо тішитись чи сумуватu треба? Все-таки, нічого п0ганого Софія не робить. Просто хоче нормально жити і щоб чоловік не стояв на місці.
Софія з Олегом познайомилась 4 роки тому. Скоро святкуватимуть 3 річницю весілля. Познайомились випадково: у супермаркеті. У дочки пакет порвався, а він допоміг усе зібрати. Після цього розговорилися і згодом почали зустрічатись. А потім і створили сім’ю.
Олег спочатку хотів жити зі своїми батьками. У них великий будинок, та от Софія його переконала орендувати житло. Той погодився. Дівчина працювала лише на пів ставки і змінювати нічого не планувала. Так як грошей з орендою не вистачало хлопець знайшов ще одну роботу. Тоді якраз рівень їхнього життя покращився. Минуло трохи часу.
У Софії виникли ще побажання. Вона раптом захотіла своє житло. Бо хвилюватись за орендоване було дуже неприємно. Так і трапилось. Узяли в кредит квартиру. Дуже гарну і у центрі. Олег дуже старався і трудився на роботі, щоб отримувати премії і на все вистачало. Так і траплялось. У них все було добре. З часом хлопець отримав підвищення, бо шеф побачив його старання. Заробітна плата також зросла. Так вони майже виплатили весь кредит. При цьому Софія заробляла тільки на свої дрібні потреби і стільки всього отримала. Зять здійснив усі її мрії.
Так на цю ситуацію дивились ми. Пишались і турботливим та працьовитим зятем, і розумною та хазяйновитою дочкою. Та не розуміли, що ситуація, мабуть, має дві сторони. От нещодавно зустріли сватів. Дещо з городу хотіли їм передати. От вони нам і почали скаржитись та дорікати. Мовляв, ліниву дочку виховали. Ми спочатку зовсім не розуміли, що свати мають на увазі. Наче все було добре. Хвилювались, що можливо чогось не знаємо.
Та от мама Олега почала дорікати, ніби наша доня сидить вдома увесь час, зовсім не дбає про сім’ю. Лише тягне з Олега гроші і знаходить усе нові забаганки. А от їхній син геть збідований. Працює, як віл. Усе догоджає Софії. Ми були засмучені після цієї зустрічі. Мовчки з чоловіком дійшли додому. А вже там почали обговорювати все.
Як мені здається, дочка – чудова господиня. Вона дбає про побут. Окрім того, надихає свого чоловіка на нові досягнення. Хіба ж він так міг розвинутись, якби не було мети. Та от свати вважають інакше. А як ви гадаєте?
