Олександра Василівна завжди була дивною жінкою. Ще з того часу, коли ми познайомились і почали зустрічатись з її донькою Діаною. Час минав, а вона не змінювалась в кращу сторону. На жаль… Ще й мене дуже незлюбила. Хоча я ніколи не перечив і навіть слова їй не сказав.
Ми з Діаною зустрічались 2 роки. Вона вдалась у батька. Була дуже доброю, спокійною, щирою та врівноваженою. Після доволі довгого періоду стосунків я освідчився. Готувались до весілля. Мої батьки надзвичайно тішились, бо ж я їх наймолодший син. Жили вони далеко, в селі. Та трохи заощаджень мали. Тому зі святом допомогли трохи.
Решту ж доклали я і Діана з зароблених коштів. Теща нічого абсолютно не допомогла. Лише подарувала 100 доларів у день нашого свята. Та час минув, а жити десь треба. У тещі однокімнатна квартира. Надто тісно. В село звісно ж переїздити ми наміру не мали, бо втратили б будь-який заробіток. Довго думали і наважились.
Поїхали закордон на шість місяців. Економили, як могли. Заробили кругленьку суму. Трохи грошей мали подарованих з весілля. Заощаджень теж. Не вистачало десь 3-4 тисяч. І тут, на диво, вирішила нам теща допомогти. А ми наївні і щасливі, що вдасться здійснити свою мрію, взяли ті гроші і помчали купляти житло.
Облаштувались трохи, новосілля влаштували. Діана уже вагітна. Скоро народити має. І тут мене почали насторожувати дії тещі. Каже: «Ви мені дайте ключі від квартири. Ти, Дмитре, працюєш. А Діана вагітна. Не лишати ж мені її. Коли треба, я готова підстрахувати. Всяке ж буває.». Я спочатку так теж подумав. Краще хай з дружиною хтось буде. Так безпечніше і мені спокійніше.
Вже минуло 2 роки нашій донечці. А теща ключі досі не віддала. Та якби ж у цьому була проблема така. Ні! Мене не насторожують ті ключі. А постійні неочікувані відвідування нас тещею. В найнесподіваніші моменти з’являється жінка в нашій квартирі і починає керувати. Те не так, там не подобається, то не добре зроблено. Ми терпіли, як могли. Врешті, я не витримав. Вчора попросив Олександру Василівну контролювати свої емоції в нашому домі. І хоча б інколи питати чи ми вільні і можемо її прийняти.
Ніколи не вгадаєте якою була відповідь. Вона цілком серйозно без скандалів заявила: «В цю квартиру мої кошти вкладені. І я буду робити те, що захочу.» Як тепер пояснити цій жінці, що так чинити з нами нечесно і несправедливо. Дружина моя теж шокована і розчарована. Я ж тепер заощаджую, щоб віддати тещі гроші. А тоді заберу ключі з чистою совістю.
