Мій хороший товариш, з яким ми разом працюємо в автосалоні (ми обоє менеджери з продажів), нещодавно розповів мені те, що його теща не дозволяє йому та його донці приїжджати до неї на дачу.
І цей конфлікт тягнеться вже не перший рік. Мій знайомий народився у невеличкому селі в не надто заможній сім’ї, де було ще п’ятеро дітей, окрім нього – жили бідно, але щасливо. І коли йому виповнилось вісімнадцять він вирішив поїхати до столиці, щоб знайти хорошу роботу та допомагати батькам. Спочатку він влаштувався кур’єром, але малі заробітки і постійний рух точно не його. І, після довгих пошуків роботи, він потрапив у наш автосалон – хлопець він кмітливий та легко знаходить спільну мову з людьми.
Зі своєю майбутньою дружиною він познайомився на вечірці у друзів. Її очі одразу ж зачарували його, та й він дівчині сподобався з першого погляду.
Знайомство з батьками, за його словами, пройшло добре – жодних претензій, скандалів чи сварок не було. Закохані одружились та переїхали у двокімнатну квартиру дружини, яку її батьки до того здавали квартирантам.
Все було добре – пара жила у злагоді, а з часом у них народилась донечка. І саме з цього часу почались перші труднощі. Теща працювала і не мала часу, щоб допомагати доньці, то ж Олександр покликав до себе у гості маму. Свекруха у всьому допомагала невістці – та ще й змогла виділяти час на підробіток, а це неабиякий бонус до сімейного бюджету.
Зараз їх донечці вже майже три роки, а свекруха й досі живе у них. І тещі це дуже не подобається – квартиру ж вона давала дітям, а не її родичам. А то що ж виходить – зять прийшов на все готове та ще й маму привів.
В кінцевому результаті – всі посварені та у поганих стосунках. Живе мій знайомий з дружиною, донькою та мамою добре, а от на літній відпочинок їздять у те далеке село, де Саша народився – на більше не вистачає грошей. Зручностей там мінімум, але зате свіже повітря, яке так необхідне дитині.
У тещі є дача під містом, але вона туди не так часто їздить – робота не дозволяє. Але зятя з онукою теж не пускає. Дочку кличе, але без них. Звісно ж донька не погоджується.
Ось і виходить, маючи можливість поїхати у дім з хорошими умовами, ще й недалеко від міста – вони сидять місяць у глухому селі.
Олександр замислюється, що з часом варто придбати невеличку дачну ділянку, але грошей не так багато, щоб відкладати.
А ви як думаєте, правильно чинить теща з єдиною онукою та зятем?
