Я намагався завжди довіряти тещі. Дружина завжди переконувала, що батьки її дуже люблять і ніколи не покинуть в складній ситуації. Я теж не помічав чогось надто підозрілого, проте деякі моменти все ж насторожували.
З Надею я познайомився, коли закінчив стажування на роботі. Вона якраз прийшла на наше підприємство практиканткою. Дівчину прикріпили до мене, як до наставника. Слово за слово, почали спілкуватись. Потім кілька раз сходили в кафе.
Так і розпочались наші стосунки. Десь за пів року я познайомив дівчину зі своїми батьками. Надя дуже їм сподобалась і в них зразу склались дуже дружні стосунки. З моєю сестрою вони взагалі стали найкращими подругами.
Ще через пів року я освідчився і дівчина погодилась. Ми почали планувати весілля, тож Надя захотіла познайомити мене зі своїми батьками. Я радо погодився.
Хоч і хвилювався, та намагався тримати себе в руках. Купив торт, квіти. Старався догодити чим міг. Прийшов у гості. Зустріли мене з незадоволеним і беземоційним обличчям. Я намагався триматись, та ще більше розхвилювався.
Мені строгим тоном сказали, що ці квіти в домі ніхто не любить. А солодке не вживають, бо у них з чоловіком діабет. Мене нічого не розпитували, просто оглянули.
Я зрозумів, що з цими людьми важко знайти спільну мову. Наречена мене заспокоювала, мовляв вони люди, які багато років працюють у складному бізнесі, тому навчились бути такими строгими і жорстокими. Та насправді обіцяли житло для молодої сім’ї.
Я цьому втішився, бо якщо є можливість жити окремо – це прекрасна нагода збудувати свою незалежну сім’ю. Мої батьки, на жаль, не мали змоги з цим допомогти. А у тестя й тещі бізнес, квартира велика і дача є. Можливо, вони туди переїхати хотіли. Або ще краще продати будинок і дати нам гроші для придбання власного помешкання.
Ми відгуляли гучне весілля. Мої батьки ще раз сказали, що свати обіцяли завтра дати ключі нам для переїзду.
Ми на крилах радості помчали до них наступного дня. Виявляється, вони нам вручили ключі від старого будинку на дачні ділянці за 9 кілометрів від міста. Та навіть не всі комунікації підведені. Та як вони сказали: це теж гарний старт. Ми були в шоці.
Від дачі ввічливо відмовились і сказали, що знайдемо кращий варіант. Зараз ми орендуємо квартиру трішки заощаджуємо. Дітей ще не народжуємо, бо економимо на всьому. Сподіваємось колись купимо власну квартиру.
