Одразу після одруження Сергій був дуже вороже налаштований проти тещі – його дратувала надмірна опіка нею Оксани. Ні, теща була злою чи скандальною – просто Оксана аж надто прислухалась до думки матері. Та й взагалі її забагато було у житті молодят – то їсти приносить свіженьке, то приходить поприбирати, то обирає штори – Сергій не любив такі незвані візити й не раз про це говорив дружини. Вона ж все пояснювала тим, що її мама аж надто турбується за дітей. Що такий у неї характер і вона бажає тільки добра. Через це вони часто сварились – Оксана не хотіла скандалити з мамою та розповідати про те, що зять не надто радий такій поведінці тещи.
Так і жили – теща часто приходила у гості, а Сергій часто тікав з дому на той час. Оксані це не дуже подобалось, але вона була як між двох вогнів – обрати чиюсь сторону не могла. Тим паче мати справді нічого поганого не робила.
Бувало в неділю зранечку дзвінок у двері – теща на порозі з вареничками та борщем. І нічого, що то вихідний і на годиннику дев’ята ранку – для любих діток не шкода. Зять тільки бурчав, що він один день може виспатись і то не дають.
То хлопець приходить додому, а теща вже й переставляє речі у квартирі, бо вирішила, що вона знає краще. Чоловік намагався пояснити спокійно, що її допомога їм не потрібна і вони самі знають що і як має бути. Теща тільки відмахувалась і далі робила своє. Все, що залишалось Сергію – змиритись та терпіти.
Та коли теща приїхала на тиждень погостювати, бо вдома її сусіди затопили й квартира потребувала ремонту. Зять ледь стримував своє незадоволення і то тільки тому, що дружина просто благала не сваритись з мамою. Так і терпів – ранні підйоми, жирну їжу, командування Марини Вікторівни та постійний контроль. Мама дружини ще й любила його розпитувати де він затримався, чому йшов з друзями на пиво без Оксани й взагалі він мав би більше приділяти час дружині.
І тоді Сергій не стримався – виговорився й аж легше стало. Теща, звісно, образилась й зібрала речі. Хоч у її квартирі ще був безлад та вона вирішила переночувати у подруги – добре, що та погодилась. Жінка пішла, не попрощавшись, навіть Оксана розплакалась і не хотіла розмовляти з чоловіком.
Сергій хоч і розумів, що теща занадто вже лізе у їх життя та йому не давало спокою те, як він себе повів. Хлопець не так вихований – мати завжди казала поважати старших. Та й як так замислитись – злого теща нічого не сказала. Так, надмірна увага та турбота дещо дратувала, але варто поговорити правильно – сварка не вирішить питання, а тільки погіршить його відносини з дружиною. А Оксана вже дуже переживала через цей випадок. Тож він вирішив помиритись з тещею – купив букет квітів і поїхав вибачатись. Жінка одразу ж прийняла зятя, вони поговорили та все вирішили. Леся Степанівна все зрозуміла і пообіцяла не так нав’язливо поводитись. На тому й розійшлись.
Та за місяць подзвони мама й наказовим тоном сказала відвести її в одне село – не запитала має зять час чині, хоче чи ні. Їдемо і все – вона поїсти взяла і чекає їх за годину. Сергій бурчав і злився – виходить теща так нічого не зрозуміла. Але послухав дружину й вони поїхали по її маму. Цілу дорогу він тримав себе у руках і намагався взагалі не говорити нічого. Теща щебетала на все авто – розповідала останні плітки та взагалі була у хорошому настрої, чим ще більше дратувала зятя. Та сварки, дивом, вдалось уникнути – чоловік тримався.
Коли вони приїхали на місце, то Оксана не зрозуміла що це за дім і чому вони тут. Мама вирішила все пояснити:
– Не хотіла вам все казати раніше, бо не знала що і до чого. Та мені у спадок від далекого родича перейшов цей дім. А я сама і мені його не дуже треба – я вирішила віддати його вам. А ви вже вирішуйте – чи продавати, чи зробити з нього дачу для відпочинку влітку. Я розумію, що я занадто намагаюсь пхати носа у ваше життя – та я хочу тільки кращого для вас.
Сергій не міг сказати ні слова – йому було соромно. Теща й далі зробила все для них, а він дратувався через дрібниці. Мав би совість і подякував жінці. Та він боявся, що виглядатиме це не надто гарно – ніби йому цінні тільки її подарунки.
