Коли вони з Владиком йдуть з садка всі думають, що це мати попросила дівчину забрати дитину. А молодій мамі, вже 20. Але Валерія не шкодує про те, що наважилась народжувати. І це при тому, що молодий татусь одразу ж відмовився від неї та синочка.
Лєра росла тихою, спокійною дівчинкою, тому новина про її ранню вагітність стала справжнім шоком не тільки для сусідів, але й для рідні. Ніхто й подумати не міг, що дівчинка цікавиться ще чимось, окрім навчання. Валерія планувала вступати на економічний та будувати свою кар’єру у якісь серйозній корпорації у столиці. Та плани її різко змінились після того, як вона дізналась про вагітність.
Батьком дитини був давній знайомий, якого вона кохала ще з середньої школи. Красивий, успішний та впевнений у собі хлопець привертав увагу багатьох дівчат. Тому, коли він проявив симпатію відносно Валерії – та неймовірно зраділа. Оле обіцяв їй золоті гори та велике кохання, а закінчилось все ти, що тільки почувши про вагітність – юнак одразу ж вмив руки. Валерія не намагалась вмовити хлопця, не плакала і не просила його про допомогу – вона вирішила, що впорається сама і без нього.
Це стало неймовірним розчаруванням у життя для дівчини. Спочатку вона боялась зізнатись рідним і, навіть, замислювалась про аборт. Та, на щастя, вона зібралась з силами й поговорила з батьками. Ті, хоч і були шоковані, та одразу ж почали просити дівчину залишити малюка. Батьки стали тією підтримкою та силою для майбутньої мами. І що казати – Валерія сама не хотіла втрачати дитину, адже вже й почала уявляти як буде доглядати ту маленьку кнопку.
Рішення було одностайним – народжувати. І вже за декілька місяців на світ з’явився маленький Владик – копія своєї мами. А очі його були просто як небо – яскраво голубі. Що казати – народився красунчик, якого одразу ж всі полюбили. Хлопчик ріс в атмосфері тепла, любові та турботи. Валерії довелось дещо перенести свої плани щодо навчання, але всього на декілька років. І вона весь свій вільний час присвятила своєму синові. І ні на хвилину не шкодує.
Та й підтримка від батьків була сильна – вони часто гуляли з онуком, купували йому все необхідне і страшенно раділи, що Владик росте здоровим та розумним хлопчиком. І хоч вони дідусем та бабусею стали ще в дуже молодому віці, мамі на той момент було 36, а батькові 39 – вони не переймаються цим. Тепер вони й не уявляють свого життя без онука.
Валерія завжди помічає на собі неоднозначні погляди, коли прогулюється з синочком у парку чи просто йде з ним у справах. Неодноразово до них підходили інші мами на майданчику і дуже дивувались, коли дівчина пояснювала їм, що вона не сестра, а мати. Та юну маму це не надто турбувало – вона вже майже звикла. Тим паче є великий плюс у молодому материнстві для неї – вони з Владиком не просто мама та син, але й справжні друзі. Хлопчик завжди ділиться з Лєрою новинами, запитує все, що його цікавить і страшенно її любить. Цей зв’язок не розірвати вже ніколи.
