У Терещенків ніколи не було великих багатств. Чоловік працював на заводі, дружина швачка. Жили вони досить скромно та виховували донечку Олесю. Вона ж красунею росла на все село.
Дівчина виросла, почала зустрічатись з хлопцями. Наречених було – лопатою розгрібай. Познайомилась вона так з Андрієм – чудовим хлопцем, але також з бідної сім’ї.
Здавалось би прекрасна пара, кохають один одного та й довго вже разом, але не зважаючи на численні пропозиції Олеся зовсім не поспішала за Андрія заміж. Батькам, ж Андрій дуже подобався – роботящий, майстер на всі руки, людина хороша, з порядної сім’ї та ще й дочку їхню кохає, на руках носить – не зять, а просто мрія!
“З ним не пропадеш, він хлопець роботящий – босою і голодною з ним точно не будеш!” – завжди говорили батьки.
Олеся хоч і кохала Андрія, але мислила холодним розумом. Вона мріяла не лише про кохання, а нарешті жити в достатку, купатись в грошах та ні в чому собі не відмовляти.
У подруги Олесі був брат троюрідний – Ігор, хоч не сильно красивий, але багатий. Батьки його великими бізнесменами були. Одного дня коли дівчата собі гуляли по селі – до них під’їхала крутезна машина. Виявилось що за рулем був Ігор. Йому зразу приглянулась Олеся.
Не зважаючи на Андрія, Ігор почав добиватись уваги дівчини.Залицявся, задарював подарунками – а Олеся й рада була, до пори, до часу.
Вже і батьки її перестали розуміти. Змушували доньку вирішити з ким вона хоче бути, та не крутити двом хлопцям голову. Слава доньки-вертихвістки по селі їм дуже не до вподоби була.
Та й Андрій лютував з ревнощів.
” Чому він сьогодні до тебе приїжджав? Це його подарунки? А це що за квіти? Чому ти йому не відмовляєш? Чому ти мовчиш і не відповідаєш? – все вів монолог Андрій.
Лише з великого кохання до Олесі він усе це терпів.
Одного разу навіть з кулаками напав на Ігоря, щоб той до його коханої не ліз. Ой, що тоді творилось! Все село на вухах стояло. І все через Олесю, яка так і не вирішила що їй вибрати. Та навіть після цієї ситуації Ігор не відступав від свого. Продовжував залицятись.Дарував щоразу дорожчі подарунки. А Андрій все більше лютував. Вже і не стримував злості на Олесю, яка продовжувала спілкування з Ігорем не зважаючи на свої стосунки.
Всі дивувались – наскільки це має бути сильне кохання, щоб терпіти до себе таке ставлення, яке терпів Андрій. Та тут навіть його терпіння закінчилось. І він дівчині поставив ультиматум.
Тепер дівчина була вимушена зробити свій вибір, який виявився на користь грошей.
Андрій був приголомшений. Він сподівався що їхнє кохання пройде випробування грошима. Але ні! Він був у розпачі.
– Більше і знати тебе не хочемо! Продалась за гроші! Який стид! – останні фрази батьків перед весіллям Олесі та Ігоря.
Цілих три місяці не спілкувались з донькою. Але не втримались, змирились з її вибором, та й захотіли налагодити родинне спілкування.
Приїхали до них. А там красота – будинок величезний, довкола садок, територія велика. Просто не дім, а палац якийсь.
Приймали молоді їх тепло. Вони були в захваті що їх Олеся тепер живе в таких хоромах. З захватом усе розгядали. Сподівались що хоть кохає їхня донечка свого чоловіка – вона ж їм нічого не розказувала.
Щастя не було – але вони купались в достатку й грошах. Коли народились дітки, Олеся їх любила безмежно, та чоловіка свого так і не змогла покохати. Жили як сусіди.
Тим часом колишній коханий Олесі – Андрій, переїхав у місто, знову закохався та одружився. Справи у нього йшли вгору. Зміг відкрити свій бізнес. Став забезпеченою людиною. Про Олесю й зовсім забув. Став по справжньому щасливий з своєю дружиною.
Олеся завжди з болем у серці згадувала своє кохання. Та дізнавшись про Андрія уже нічого не змогла зробити. Розбивати чужу сім’ю вона не хотіла.
Їй залишалось лише виховувати дітей, жити з некоханим чоловіком та тратити гроші, які їй на цей час вже остогидли.
А ви, як вважаєте? Чи варто міняти кохання на гроші як це зробила Олеся? Чи змогли ви так вчинити з коханою людиною?
