Я народила малюка три місяці тому, а моя подруга тільки на 8 місяці вагітності. Коли вона йшла із жіночої консультації і подзвонила мені із пропозицією зустрітись. Я гуляла з малюком в парку, тому вона підійшла до мене.
Ми сіли на лавочку та я побачила, що моя подруга Ніна сумна. Я подумала, може, не дай Боже, із дитям щось, тому вирішила запитати що трапилось. Ніна розповіла, що вона завжди мріяла назвати дочку Даніелою, але всі родичі, які про це дізнались наполягають на тому, щоб змінити ім’я, поки не пізно, адже хіба це хороше ім’я?
Мама Ніни взагалі сказала, що вже давно обрала ім’я для онуки — Галина. Мовляв, так звали її прабабусю, тож буде доречно назвати так мою доньку.
– Ну і що ж це таке, скажи мені, Таню? Чого я не можу сама обрати ім’я для моєї доньки? Ми із чоловіком поговорили ти вирішили, що спочатку назвемо дочку, а потім познайомимо її вже із бабусями та дідусями.
– Думаєш, не образяться? – запитала я.
– А я не ображусь, якщо кожен буде вирішувати, як зватимуть мою дитину? Я мріяла назвати так доньку, а чоловік мене підтримав, чому я маю відмовлятись від своїх мрій заради чиїхось бажань? – обурилась Ніна. – Не знаю, як пережити ще цей місяць тиску ти вказувань як мені назвати мою дитину. Невже тобі також всі родичі радили, як назвати дитину?
На щастя, мої родичі абсолютно не мали до цього діла, на відміну від Ніни. Я вважаю, що Даніела — це гарне ім’я. І вибором імені завжди мають займатись виключно батьки, і більше ніхто інший.
А як вам ім’я Даніела? Як ви відноситесь до “не традиційних” імен?
