– Уявляєш, вона нашого Андрійка, а йому ж лише 6 років, у кіно постійно водить! – про це жаліється 34-річний Дмитро своїй дружині. А на день народження що вона йому подарувала? Та ця машинка на радіоуправлінні для мене занадто дорога. Звідки у няні такі гроші? Може вона нас обкрадає?
Ще нещодавно чоловік був задоволений нянею на всі 100%. Мало того, що дівчина була молода та вродлива, вона ще й чудовий педагог. З дитиною дуже швидко потоваришувала, хоча це навіть батькам не зовсім вдавалось, адже Андрійко був добрим хлопчиком, та дуже легко піддавався чужому впливу. Почує якусь дурничку на майданчику і повторює собі постійно. Лише Аліна Олексіївна змогла пояснити йому як варто поводитись, а як ні, що добре, а що погано.
Няня постійно робила все з душею, не просто заради грошей. Вона і без надбавки затримувалась час від часу, коли господарі просили. І прохання Андрійка всі виконувала, узагалі до дитини ставилась, як до своєї. А головне хлопчик з нею завжди був таким спокійним, усміхненим, ніколи й сльози не впустив.
А от нещодавно таки з’явились перші проблеми. Бо няня попередила, що з вересня влаштовується на державну роботу в садочок поблизу. Тож відпрацьовує останні кілька тижнів.
–Тобто? Ми для вас просто пункт перетримки? Ви ж взагалі прийшли до нас без жодного досвіду. Ми вас прийняли, терпіли ці ваші занадто теплі стосунки з нашим сином. Навіщо ви так прив’язали його до себе? Ви ж доросла людина? Як тепер Андрійкові пояснити, що няня, яка тебе наче любила раптом його залишає?
–Я її точно не проситиму залишитись! – злився Дмитро. Через неї дитина і так весь час тепер виносить мозок. А тепер ще й де знайти нормальну няню за такий короткий час? Доведеться маму Інни просити, лиш її нам не вистачало!
–Тобто ти з нянею розійдешся отак?
–А як іще? Я їй і рекомендації дам такі, що не факт, що її візьмуть у той дитсадок. І до нас повернутись не зможе, залишиться на вулиці.
–Але ж вона була такою хорошою нянею?
–Занадто хорошою. Хай би чужих дітей за своїх не вважала.
Як гадаєте, Дмитро зайняв правильну позицію? Няня справді перейшла певні межі?
Вона повинна була холодніше ставитись до дитини? Чи все життя залишатись на цій роботі?
Чи можливо Дмитро мав подякувати Аліні Сергіївні, що вона стільки часу і сил присвятила їхньому сину?
Як вважаєте?
