Моя історія, мабуть, схожа на інші історії заробітчан, які колись ви чули. Я ніколи не думав, що таке може статись зі мною, тож розповідати про себе мені сумно.
Мене звати Володимир, мені 55 років, маю дружину та двоє синів. Таких людей, як я, у нас називають “заробітчанин”. Ми з дружиною завжди важко працювали, але грошей на все не вистачало. І прийшла думка тоді мені – поїхати на заробітки в Італію.
Поїхав тоді так далеко з великим бажанням заробити побільше грошей, хотів, щоб мої рідні жили краще, щоб у дітей була хороша освіта та житло. Якщо чесно, то я не думав, що мої заробітки розтягнуться на роки.
В Італії мені доводилося важко працювати, економно харчувався, за ці роки я дуже схуд і через таке неправильне харчування заробив собі кучу болячок. Також важко працюючи заробив собі грижі в спині. Через три роки такого життя хотів був їхати додому, та жінка мене відмовила. При телефонній розмові навіть плакала, казала, що грошей їм не вистачає, вдома ж все одно гарної роботи нема, сказала побудь ще трошки. Це трошки затягнулось ще на сім років. Всі зароблені кошти до кожної копійки я висилав своїй родині.
А потім мене якось така туга за домом взяла, що я не витримав і вирішив поїхати, зробити всім сюрприз. Накупив подарунків, купив квиток на літак і поїхав.
Приїхав додому, а мені, бачу, не раді. Жінка бігала якась бліда й розгублена з телефоном у руках, все щось комусь писала. У ванній кімнаті лежали чоловічі речі, явно не мої чи синів, хоча жінка намагалась мене переконати, що це Павлусь наш тут підживає і став користуватися таким різким одеколоном.
Ввечері приїхав в гості старший син, а молодший, як виявилось, відпочивав в той час на морі. Син з порога вже почав допитуватись у мене, скільки грошей привіз і чому повернуся, каже що він в Туреччину квитки забронював і чекав, що я кошти пришлю.
Оце і всі розмови з рідними, ніхто не поцікавився ні моїм здоров’ям, ні тим що хочу я. Відчув тоді, що мене тут зовсім не чекали та навіть сердяться що, приїхав.
Наступного дня я пішов прогулятись нашим парком і там зустрів свого давнього товариша. Ось він і розказав мені в чому справа. Правда була гірка.
Як виявляється, дружина моя вже пару років живе в цивільному шлюбі з якимось чоловіком, а сини мої ніде не працюють і живуть виключно за мої кошти.
Виходить, що сини мені нічого не розповідали про дружину, бо мали плани на зароблені гроші. Багато чув схожих історій, та ніколи не думав, що таке може статися зі мною. Залишатись з жінкою під одним дахом я не захотів і тому поїхав знову на роботу. Приїжджати мені вже немає куди, треба тепер заробити собі на житло. З дружиною думаю розлучитись, нехай живе собі як хоче. А діти вже самі нехай спробують заробити собі на свій відпочинок.
