Друг говорив: «Хай лишається лишнім не буде»

Кожних пів року я розбирав усе лахміття в домі. Якраз цього дня до мене в гості забіг мій друг. Я пригостив його чаєм та вирішив й сам перепочити та погомоніти із ним. Випивши чай, я пішов далі розгрібати те все. Я мав дві коробки: в одну складав те, що піде на звалище, в іншу одяг, який ще буду носити. Речей назбиралось чимало, навіть місця у коробці майже не лишилось, тому я дістав ще великий пакет.
Тут мій друг запитав:

– Хай лишається!
– Лишнім точно не буде, побачиш!
– Та мені не потрібно стільки одягу. Багато що з цього я взагалі не ношу, тому що необдумано зробив ті покупки. Куди я маю його все складати та й для чого. Краще носитиму, що подобається й покладу його на перед.
– Хай буде!

– Та що з тобою таке?
– Мама казала, щоб я лишав усе вдома.
– Та це дивно все, погодься. Тобто лишати все?
– Саме, так.

– Я пам’ятаю будинок в якому жили твої батьки. У вас постійно було море того лахміття. Якісь коробки з коробками. Безліч старих речей. Та й одягу тьма. Загалом Ваш будинок був більше схожий на звалище. Потім твою матір із параноєю забрали у реабілітаційний центр. Ти ж після цього вигрібав усе те старе сміття з її дому. Скільки це тривало? Десь місяць ? Чи два? Тільки тоді Ви вичистили той будинок. Згадай, скільки тобі обійшовся той ремонт? Адже там стіни та підлога тхнули старим й запах не зникав, поки ти все не переробив там. Просто задумайся, це не нормально. Твоя матір втратила здоровий глузд. А в тебе він поки ще присутній, як мені здається. То ти лише послухай, що ти говориш. Чи може ти собі бажаєш такого майбутнього?

– До чого тут це? В мене так не буде!
– А що зараз у тебе в домі твориться, не скажеш мені?
– Все гаразд!
– Та ти що! Може це в мене лежить зламаний велосипед в коридорі чи дві не робочих мікрохвильових печі, через яких місця на кухні взагалі немає.

– Все замовкни!
– Не треба було тобі починати це все!
– Досить. Не ображайся.

– Гаразд ти теж.

За тиждень друг набрав мене й попросив приїхати допомогти. Я погодився. Коли приїхав побачив наготовані коробки та пакети. День розбору сміття урочисто відкритий, подумав я! Того дня ми навели лад у його домі від А до Я. Частину одягу виставили на сайт, щось викинули, дихати в будинку стало легше. Техніку і велосипед вивезли на звалище.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Друг говорив: «Хай лишається лишнім не буде»