Чим старшою стає людина – тим більше вона потребує сімейного затишку, турботи та любові. Якщо молоді ще бігають у пошуках себе і не надто переймаються тим, хто коли них поряд і чи взагалі хтось є, то старші люди хочуть уваги, спокою та тепла рідних. Та, шкода, не усі це отримують і від того стають дуже сварливими, озлобленими та самотніми. Як от Катерина Миколаївна, моя сусідка з першого поверху.
Живу у будинку вже понад два роки і ще жодного разу не бачила, щоб вона посміхалась чи хоч щось приємне сказала оточуючим. Вона постійно ла і незадоволена – їй заважають діти, автомобілі, собаки і все довкола її дратує. І вона про це не мовчить – сперечається, кричить та чуть не проклинає. Сусіди вже звикли і намагаються не реагувати на ці напади – шкодують стареньку.
Якось мені довелось самій з нею посперечатись – їй не сподобалось те, що у мене вдома надто голосно був увімкнений телевізор. При цьому що це був вечір і насправді не було нічого голосного – я дивилась фільм. Та бабуся вирішила погримати мені по батареям та потім прийти особисто, що б посваритись. Спочатку я намагалась говорити стримано та спокійно, а потім зірвалась і накричала на неї ще й образила.
Та потім мені стало соромно і я пішла вибачатись – та жінка й говорити не хотіла. Я ще пожалілась іншій сусідці, що ця бабуся дуже зла і агресивна. Жінка відповіла, що та не була такою завжди – її як підмінили, коли син поїхав жити за кордон і вже декілька років про нього не чути нічого. Бабуся самотня та покинута і через це стала дуже вредною
Я зрозуміла, що жінці не вистачає уваги та турботи. Сподіваюсь мені вдасться налагодити стосунки з нею та допомогти їй не відчувати себе такою самотньою. Їй, мабуть, самій важко, а попросити про допомогу вона не може ,або ще не готова.
