Я з досить заможної родини, а от Марійка навпаки, її батьки живуть в селі, та зовсім не багаті.
Та я на це зовсім не дивився, був закоханий в дівчину і просто голову втратив. Вона була неймовірною красунею, та мої друзі не бачили цієї краси, лише одяг, який на їхню думку був зовсім не модний. Та хіба можна людину судити по одежі?
Так, одягалась вона скромно, часто доношувала речі старшої сестри, бо сім’я бідна, але дітей було аж четверо. До речі, з Марійчиними батьками я гарно ладнав, часто приходив до них у гості. Вони добрі та виховані люди і від них завжди віяло любов’ю. Саме таку сім’ю я завжди хотів, бо ж у моїй на першому місці були гроші та робота. Пам’ятаю, як вони мене одного разу запросили на Святвечір. Я, звісно, запропонував свою фінансову допомогу, але почув категоричну відмову. Не зважаючи на це, батьки все підготували на вищому рівні – у хаті було чистенько, їжа неймовірно смачна, а атмосфера просто не передавана.
Зі своїми батьками я не поспішав знайомити Марійку, ні, не тому що встидався її, а того, що знав їхню байдужу реакцію. Вони так завжди ставились до мене і був певен, що моя обраниця їх також не зацікавить.
Ми з Марійкою почали зустрічатись ще у школі, потім вступили в університет в одному місті й наші стосунки продовжували розвиватись. Так, вже на третьому курсі я вирішив зробити коханій пропозицію і вона радо погодилась. Мої батьки були не сильно задоволені, що я одружуюсь з такою простачкою, та у них не було іншого вибору як змиритись.
Проте мені, як єдиному синові вирішили влаштувати пишне весілля й взяли всі супутні витрати на себе. Також, подарували нам на свято квартиру й власний бізнес. Це звісно, не могло не тішити. Марійка завжди була дуже розумна дівчина і гарно вправлялась з освоєнням у, вже нашій, сімейній справі.
Лише тоді вона стала собі дозволяти гарно одягатись та ходити у салони краси. До цього, навіть подаровані мною дорогі речі не носила – казала, що всього мусить досягнути сама, а не отримувати все за просто так. Я довго боровся за це, але нарешті все сталося само собою. Мені ж особисто було байдуже, чи ходить моя кохана в брендових речах, чи у звичайних, я любив її одинаково.
Та ці зміни у дружині відбувались і внутрішньо – вона стала набагато впевненіша, а її енергетика була просто потужною. Саме тоді всі мої друзі й позаздрили, що така крута дівчина дісталась мені. Самі хотіли спілкуватись з нею, а вона ж, добре пам’ятала їхнє минуле ставлення і чисто задля мене не висказувала їм усе.
Ми багато допомагали Марійчиним батькам, вони, як і я, дуже пишались дівчиною та раділи, що ми, такі різні, але змогли своє кохання вистояти перед усіма недоброзичливцями.
