Ми з моєю рідною сестрою ніколи не були близькими, але я не думала, що на стільки їй не подобаюся. Не хочеться й досі вірити в те, що рідна людина ладна вчинити таку підлість.
Аня молодша від мене на 5 років, тож батьки більше любили її, як найменшу. Все найкраще було тільки нашій Анютці: одяг, іграшки, солодощі й нескінченні подарунки. А потім – квартира, машина й дача. Та я й не проти була, щоб батьки віддали їй все, бо теж дуже любила свою сестру. А щодо мене, то я сама відмовилася від усього на користь сестри, тому, що у мене було своє кредо по життю: «зароби на все собі сама».
Й Ви знаєте, через декілька років у мене вже була своя квартира в центрі, гарне авто й небідна заробітна плата. Саме в цей час я зустріла Андрія. Чоловіка, якого по-справжньому покохала й на якого все чекала до свого 30-річчя. І ось, нарешті, дочекалася.
Все у нас було добре, ми довго зустрічалися й вже збиралися одружитися, якби не одна ситуація. Приїхавши раніше з роботи додому я побачила у дворі авто своєї сестри. Тож спочатку зраділа, бо думала, що вона чекає саме на мене в моїй квартирі. Та така думка була помилковою.
Зайшовши у квартиру помітила, що мій наречений і сестра сидять на кухні й про щось розмовляють. Вони вели розмову про те, де Аня буде народжувати. Це мене дуже здивувало й насторожило. Я не витримала й зайшла на кухню.
Сестра моя не стала нічого приховувати. Вона прямим текстом заявила, що кохає Андрія і носить під серцем його дитя.
В той момент у мене заболіла душа. А сестра… вона раділа тому, що бачила біль в моїх очах. Андрій же й слова не промовив, мовчки зібрав свої речі й пішов. Аня побігла за ним. А надалі мені вже не відомо що було.
З того часу пройшло майже 8 місяців, а мій біль так і не вщухнув. Моя сестра до мене жодного разу не прийшла й навіть не вибачилася, а моя мама сказала, що у них з Андрієм нічого не склалося. Він кудись виїхав, а Аня тепер матір-одиначка.
А я й досі не можу повірити в те, що моя сестра через свою ненависть до мене взяла й зруйнувала наші з нею життя… І як тепер нам з нею спілкуватися далі? А ніяк, бажання такого, здається мені, ніколи в мене вже не виникне. Не треба мені такої сестри.
