Що робити, коли дружина – марнотратниця?

Василь був одружений з Каріною ось уже дев’ять років. Проте його Каріночка була марнотратницею: вона любила вештатися по салонах, купувати собі дорогі речі, робити щотижня новий манікюр. Василь кровно заробляв гроші, просиджуючи зранку до вечора на роботі. Все життя чоловік готував себе до того, що буде успішним у бізнесі, адже робота для нього не лише була етапом реалізації, але прагненням довести іншим і собі, що він може. Свій бізнес Василь починав із самого низу – спочатку влаштувався пересічним продавцем, почав почав працювати з бухгалтерією, а потім і сам зареєструвався як юридична особа. Тому всю роботу він знає по цеглинках.

Перед одруженням чоловік уявляв, що його майбутня дружина буде справді хранителькою домашнього вогнища – зможе спекти ласощі, зварити суп, поприбирати у домі. Приклад майбутньої дружини чоловік уявляв з постаті своєї матері, яка завжди для нього була зразком жінки – чепурна, з добре вмитою підлогою у кімнаті, з свіжовиченими пиріжками. Здавалося, що навіть її руки пахли затишком і теплом. Коли Василь поділився цією думкою з одним своїм другом, то він розсміявся, – де ти знайдеш таку диво-дружину. Сьогодні тренди не ті.

Коли він познайомився з Каріною, то подумав, що мислить стереотипно. Можливо, і не треба йому домогосподарки. Важливо, щоб дружина стежила за собою. Він не соромився брати Каріну на корпоративи. Всі друзі були в захваті від її стилю, фігури, макіяжу.

Каріна не хотіла дітей, адже вона казала, що їм добре вдвох у шлюбі, а вагітність зможе додати їй трохи кілограм, та й їй зовсім не потрібні кола під очима.

Василь мирився з позицією дружини. Дедалі більше здавалося, що він стає замкненим та ізольованим всередині. Він майже не сміявся, довго не ходив з друзями на пиво. Все у роботі, щоб заробити на покупки дружини та домашні витрати.

Якось одного разу Василь вирішив побути на самоті. Він пішов у найближчий парк і присів на лавку.

-Що, старенький,як відпочивається? – почув голос бабусі збоку, яка вигулювала собачку і вирішила поговорити з чоловіком.

-Я не старенький, мені всього 38 років?

-Дивно, а виглядаєш на всі 50 років,- сказала бабуся і простягнула дзеркальце.

Василь отетерів від відкриття – у дзеркалі на нього дивився сивий мужчина зі сумними очима, втомленим поглядом справді старого чоловіка.

-Дружина замучила чи діти? – не переставала бабуся.

-Та, знаєте, дітей у мене нема, бо дружина каже, що нам і так добре, – відповів Василь.

-Ну так, мабуть, все тратить тільки на себе. А ось твій піджак потертий та й штани вицвіли, видно, що зовсім не стежить за своїм чоловіком. Повір, синку, я у своєму житті бачила чимало марнотратниць, які тільки викачували гроші зі своїх чоловіків.

-Вибачте, але це певно не про мою Каріну. Вона просто любить шопінг, як і кожна жінка.-Не обманюй себе, синку, як тільки ти б втратив роботу, то вона зразу зібрала б речі, – мовила бабуся.

-Василь сів у призадумі. Якось ці роки пролетіли, а за плечима ніяких здобутків. Квартиру та машину він придбав ще до одруження. Ні дітей, ні радості, тільки одні банківські чеки.

-Бабусю, дякую вам за пораду. Ви – мій голос совісті, – Василь зірвався з лавки і побіг.

цей момент він точно знав, що мусить змінити життя на краще. Він мав план – розлучитися з Каріною і почати жити знову.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Що робити, коли дружина – марнотратниця?