Мене звати Андрій. Мені 41 рік. Скажу чесно, що моє життя було чудовим до одруження. У мене була стабільна робота з гарною зарплатнею, я міг довше поспати вранці і вміло планувати свій час.
Все було дуже добре до того часу, поки у моєму житті не появилася мама дружини. На жаль, після одруження ми були змушені переїхати до батьків дружини, бо ще не мали самостійного житла.
Теща просто постійно вмішувалася у наші справи – куди ми їдемо, що купуємо, як плануємо свій робочий день. Це, звісно, навіть входило до маразмів.
Одного разу теща заявила, що я – жахливий батько, а вона викличе органи соціальних служб. Моїй дочці Лілі всього десять років. Кілька місяців тому померла її подруга Оксана.
Оскільки Ліля з Оксаною дуже добре дружили, дочка попросила піти на похорон подруги. Я довго відмовляв дочку, бо знав, як це може вплинути на її психіку, однак Ліля не здавалася.
І ось ми зібралися з батьками подруги дочки і пішли на поховання. Звичайно, що видовище було не з приємних. Мама Оксани, бачачи померлу дочку, падала в істерику.
Як пізніше сказали інші батьки, Оксана не тільки померла від онкології кісток, яка вже прогресувала, але від помилки лікарів. Коли у дівчинки був черговий приступ, то їй ввели завелику дозу якогось препарату.
Батьки Оксани плакали від горя, і це спостерігати було вкрай важко.
Коли ми повернулися додому, то моя теща завелася:
-Що ти за батько, що водиш 10-річну дитину на похорон? Яка у неї буде психіка? Ти цього не розумієш, що це вкрай згубно?
-Мамо, Оксана була найкращою подругою Лілі. Донька хотіла з нею попрощатися. Гадаю, що це – природно. Зрештою, дитина має розуміти, що у світі, крім життя, існує смeрtь.
-Не можна таку малолітню дитину водити на пох0рон. Якщо ти цього не розумієш, я викличу працівників соціальної служби.
Теща справді не розуміла, що кричала мені у слід. Вона обізвала мене жахливим батьком, який нічого не розуміє, а ще прозвучало десяток інших образ. Я не погоджуюся з нею. Дитина має розуміти природу речей у світі, інакше її світосприйняття буде дуже розмитим.
З іншої сторони – це я батько, тому сам буду вирішувати, що для дитини добре, а що зле.
