У мене з самого початку не склалося із невісткою. У нас з нею дуже дивні стосунки, здається, ніколи й не сперечалися, але ніякої теплоти та дружньої бесіди не налагодилося. А нещодавно те, що я побачила на їхній світлині з сином, зовсім шокувало…
Ми давно уже не спілкуємося, лише зрідка Роман телефонує, напевно, із ввічливості. Невістку звати Оксана, як тільки вона переступила поріг мого дому, одразу була налаштована вороже. Їй було не до вподоби, що мій син витрачає частину заробітної плати на мене (пенсія така низька, що не вистачає оплатити комунальні послуги та забезпечити життя на місяць), а ще що вихідних приїжджає провідати. На її думку дорослий чоловік повинен повністю відділитися від батьківського дому.
Я з нею, звичайно, погоджуюся, але хіба це причина руйнувати сімейний зв’язок? Роман давно живе окремо, самостійно заробляє та веде свій порядок дня, я лише спостерігаю та даю поради, якщо він цього потребує, як і будь-яка любляча мати! Оксану явно такий порядок не влаштовував. Вона хотіла бути єдиною для нього, щоб вся увага та ресурси йшли на нього. Скоріш за все син сильно закохався, адже невістка має на нього чималий вплив. Не дозволяє приходити мені в гості, відпускає Романа дуже рідко до мене…На всі свята вони їдуть до її батьків.
Колись Роман подарував мені ноутбук, з якого я полюбляю переглядати соціальні мережі. Одного дня я побачила світлину на сторінці Оксани, щасливою та усміхненої, син стояв поряд та тримав свою руку на її животі, а внизу підпис: «А нам уже 4 місяці». Про вагітність невістки я дізналася саме ось так…немовби чужа для них людина…
Набравши Романа, мені захотілося почути його, чому ніхто не розказав раніше. Відповіддю було те, що вони якось забігалися, не мали ще можливості повідомити. Цілих 4 місяці?? Так напевно і в пологовий, і на хрестини, не покличуть…
Що ви думаєте? Можливо, це я надто різко реагую і беру все близько до серця?