Мій син одружився дуже рано, оскільки закохався по вуха, а його наречена виявилась зміюкою, якій потрібні були лише гроші мого чоловіка

Олександр — це мій старший син, якого ми виховували в любові та опіці. Живемо ми в селі, тому всі “наречені” в нас тут під боком, далеко ходити не треба. Отак мій син закохався в сусідську Ніну.

Вона дівчина з хорошої сім’ї, батьки в неї ферму свою мають. Закохався мій Сашка в неї, все б нічого, але єдиною проблемою, як нам із чоловіком здавалось на той час, був вік. Ніна була старша на 6 років.

“Підібрав наречений собі наречену” — сміючись говорив батько, розраховуючи на те, що син трохи підросте та й передумає одружуватись із Ніною, але все було зовсім не так. Навчався хлопець в місті, неподалік села, був на другому курсі навчання, коли Нінка сказала, що хоче заміж.

Він від тої радості сказав нам із чоловіком, що навесні збирається робити весілля. Ми його довго вмовляли, просили, аби він спочатку навчання закінчив, а потім вже що собі захоче. Те й робить. Але син навіть і чути нічого не хотів, казав, що якщо не зробимо весілля, то не стане навіть із нами спілкуватись.

Мій чоловік дуже любить свого старшого сина, тому вирішив, що нехай вже буде так, як хоче Саша. Хоче весілля — буде йому весілля. Ми довго думали де ж краще його зробити: в нас на подвір’ї, чи то в нареченої — не будемо ж ми за старими традиціями два дні гуляти.

Сім’я ми не бідна, оскільки чоловік мій працює на хорошій роботі з високим рівнем доходу, тому практично всі виплати ми готові були взяти на себе.

Спочатку невістка моя здавалась мені зовсім безневинною. Приходила до нас, ягідки з батьківського городу приносила, квіти мені дарувала з квітника матері. А потім показала свої зуби.

“Яке село? – Кричала вона. – Я в місті весілля хочу. Селючку знайшли. Ресторанів в місті мало, чи треба все село на весілля скликати?”. Наробила тоді такого крику, що ми були шоковані. Думали, може причарувала мого сина — так вже він слухав її та хотів виконати всі її бажання. Звичайно, ми не проти були зовсім, але не за наші гроші!

Та як би ми там не опирались, вирішили, що все ж зробимо так, як просить син — таке свято в нього… Відтоді все їй потрібно: “… автомобіль ви б нам подарували”, “квартиру нам окрему треба” — казала Ніна нам із чоловіком. Так, я була зовсім не проти, аби син жив окремо від нас, бо поселились вони вдвох у нашому будинку, але нехай би купили це власним коштом, а не мали діло до нас.

Вони люди дорослі, повинні вдвох працювати, а не лише мій син. Та й до того ж вони просили квартиру в місті, хоч ми всі й живемо в селі.

Тоді, коли ми відмовили їм у покупці квартири, Нінка почала налаштовувати нашого сина проти нас. Вони зібрали речі, і переїхали до міста на винайману квартиру. Відтоді Олександр зовсім не хоче із нами спілкуватись, навіть не телефонує.

Ну нічого, думаю, ще прийде час, коли він зрозуміє свою помилку, і вибачиться за таке відношення до батьків, адже ми дуже його любимо і чекаємо на те, що він все переосмислить.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Мій син одружився дуже рано, оскільки закохався по вуха, а його наречена виявилась зміюкою, якій потрібні були лише гроші мого чоловіка