Добре, що мій Вадим не такий і одразу ж поставив її на місце. А вона як зміюка заповзла y мій дім.
З Оксаною ми познайомились ще на вступних іспитах – вона дівчина говірка, без комплексів та швидко змогла знайти спільну мову зі мною. Я ж дівчина більш тиха, спокійна і часто соромлюсь. І це не дивно – мама мене виховувала доволі суворо і я не надто ходила з друзями, на побачення чи взагалі на вечірки. Але все змінилось після знайомства з Ксюшою. Ми одразу ж потоваришували і частенько проводили час разом.
На брак уваги з боку чоловіків Оксані не можна було й жалітись – вона доволі красива, впевнена у собі й цим привертала увагу протилежної статі. Тому й хлопців міняла як рукавички – ні, вона не вела розгульний спосіб життя, але з радістю приймала подарунки від чоловіків та ходила на побачення. Але серйозних стосунків так і не могла влаштувати. Я ж часто трималась осторонь від хлопців – соромилась та й чекала свого кохання. І дочекалась.
Вадим старший за мене на 5 років і зустріла його на Дні народженні нашого друга. Красивий, високий, статний – він мені одразу ж сподобався. Як і Оксані – вона точно поклала на нього око. Але Вадим не звертав на неї уваги, а почав проявляти симпатію саме до мене. З того моменту він почав залицятись і так це переросло у стосунки.
За два роки ми одружились та переїхали жити до його квартири. Він, як виявилось, успішно розпочав свою справу та добре заробляв. Ми зробили хороший ремонт, часто відпочивали та досить непогано жили. За декілька років у нас народилась донька Софія. І все у нас було чудово.
Тільки це не надто подобалось одній людині – Оксані. Щоправда я про це й не здогадувалась. Вона була вхожа у наш дім й ми далі дружили. В Оксани мінялись залицяльники, але заміж вона так і не вийшла – все чекає свого принца на білому коні. Моя подруга знайшла хорошу роботу, гарно виглядає та стала доволі успішною жінкою. Щоправда, цей успіх не поширювався на її особисте життя.
Вона часто, я думала жартома, говорила, що мені страшенно пощастило і що вона б з радістю була на моєму місці поряд з Вадимом. Постійно його хвалила та запевняла мене, що він чоловік -мрія будь-якої жінки. Її неоднозначні погляди у його бік та жарти мені не надто подобались, але я це сприймала просто як жарт. А дарма.
Як виявилось, одного разу, Оксана зателефонувала Вадиму та запросила його на розмову. Він погодився, але дарма. Вона почала до нього загравати й відверто наговорювати на мене. Мовляв, для чого йому така сіра миша як я, що я не ціную його й що вона може дати йому набагато більше. Добре, що мій чоловік вміє постояти за себе та за свою – він просто прямим текстом сказав куди вона повинна піти. І що взагалі – більше її в нашому домі й не ноги не буде і він забороняє їй приходити, чи дзвонити мені. І про все це він сам мені розповів.
