Все життя мені всі торочили, що я щось повинна.
Повинна гарно вчитись у школі, щоб не засмучувати батьків, потім повинна була здобути освіту медсестри, щоб мати стабільну роботу та обов’язково вийти заміж за хорошого чоловіка.
А в шлюбі тих “повинна” просто не злічити. Мабуть, більшість жінок в мій час так жили – безкоштовна прислуга для свого чоловіка, яка ще й немає права голосу. Прислуговуй, народжуй дітей та ще й на роботу ходи. В такому щільному графіку навіть не було місця для відпочинку чи просто на лікарняному відлежатись.
От як себе поводять чоловіки, коли хворі? Лежать, дивляться телевізор, а ти йому маєш і бульйон зварити та ліками нагодувати. Не хвороба, а якийсь суцільний релакс. А жінки як? Все на ногах та без будь-яких поблажок. І це чомусь вважалось нормою.
Так я жила все своє життя. Згодом діти підросли, пороз’їжджались й стало трохи легше. Потім я вийшла на пенсію і сподівалась, що нарешті та й відпочину. Та не тут то було – донька народила й тепер моїм ще одним обов’язком було доглядати за онуком. Це ставало не легко, адже я вже не була такою молодою, щоб встигнути за маленьким драйвовим чудом.
Одного разу я попала в лікарню, нічого серйозного, просто серце пустувало. Там мала можливість побути в тишині та насолодитись відпочинком. Єдине, мене ніхто так і не провідав. Подзвонив чоловік, але лиш для того, щоб запитатись де в нас лежить сковорідка і навіть не поцікавився про стан мого здоров’я.
Чесно кажучи, така поведінка не здивувала мене. Завжди лише я всіма опікувалась, а взаємності не було. Тоді, в лікарняній тиші, про це серйозно задумалась. Ніби все своє життя розглянула зі сторони й була просто шокована.
Як себе так можна не любити, щоб такий дорогоцінний дар як життя просто розтратити в пусту. Вирішила, це кінець і відтепер кардинально змінюватимусь. Так, мені вже 58, але для змін хіба це важливо?
Таким чином я зможу хоч якусь частинку життя прожити тільки для себе й у своє задоволення. Після лікарні першим ділом повідомила чоловіка, що подаю на розлучення. Мене не цікавило, що він думає з цього приводу, тому навіть його не слухала. Я свій вибір зробила і тепер залишається лише діяти.
Зараз планую подорожувати й активно до цього готуюсь. І знаєте, я ще ніколи в житті не була така щаслива, адже тепер живу лише для себе та своїх бажань.
