У моїх батьків ніколи не було окремого бюджету. Вони завжди складали копійку до копійки, і витрачали їх на те, що дійсно потрібно. Так, батько вкладав більше грошей, ніж мама, але вони завжди були в рівних умовах: її гроші — це його, і навпаки.
Мені здавалось це чудовим рішенням, оскільки вони могли щось планувати разом, відкладати кошти та купувати все необхідне. Тому я зрозумів, що моя сім’я матиме такий ж бюджет — спільний, і обидва члени родини матимусь змогу використовувати гроші на свої потреби.
Робота у мене прибуткова, тому я взагалі міг вільно забезпечити свою майбутню дружину, але Аня, з якою ми тоді ще зустрічались, сказала, що робота для неї — це дуже важливо, тому вона не має наміру сидіти вдома.
Згодом ми побрались і я помітив, що в моєї дружини є дивна звичка купувати різні непотрібні дрібниці, які просто лежать вдома без діла, і вона потім їх викидає. Спочатку я не надавав цьому великого значення, адже це було не критично, та одного разу моя дружина взяла мою картку та пішла в магазин, де продаються різні товари для дому, і накупляла на 10 тисяч гривень різноманітних рушників, тарілок, приладдя для куховарення. А наступного дня вона повернулась туди ж, і купила два набори постільної білизни, не зважаючи на те, що в нас їх безліч.
Форми для випікання, рукави, лопатки та мірні стакани — це непотрібні речі на нашій кухні, які вона купила в тому магазині. Все це Оля помістила на верхню полицю “непотрібних дрібниць”. Це я її так назвав, бо моя дружина складає зазвичай туди те, чим користуватись більше не буде.
Коли я запитав навіщо вона витратила таку велику суму грошей, то Оля відповіла, що все це було на знижках, тому їй здалось, що воно знадобиться у квартирі. Звичайно, це були не останні гроші на моїй карті, і до кінця місяця можна буде протягнути, але навіщо економити, якщо можна просто не купувати всякі непотрібні дрібниці?
Це був не одиничний випадок такого бездумного витрачання спільних грошей, тому останнім часом я думаю над тим, аби розділити наш бюджет на її та мій, бо доїдати залишки з холодильника в останні дні місяця мені дуже набридло…
