“Ти подивись, як вдягається твоя дружина! Вона схожа на п0вію! Тобі самому приємно, коли всі люди зглядаються на неї? Ти чоловік, тому повинен контролювати те, що вона носить на собі!” – сказала свекруха моєму чоловікові, а він її взяв та й послухав. Тепер мені немає життя, бо фактично всі речі, які я маю, виглядають “вульгарно”

Довгий час мій чоловік Арсеній та його мати не спілкувались, тому на нашому весіллі присутньою вона не була. Я не знала в чому проблема, бо мій чоловік не хотів згадувати сварки із нею, лише сказав, що вона постійно його контролювала та повчала, і він не витримав, нагримав на неї, та пішов із дому. Це було років 6 тому, і відтоді вони не спілкувались зовсім.

Звичайно! Як це треба образитись, аби не запросити рідну матір на весілля? Мене в сім’ї завжди вчили, що батьки — це найрідніші люди, і ніхто не полюбить нас так сильно, як вони, тому завжди треба старатись підтримувати з ними хороші стосунки, навідувати їх, дбати, бо настане день, коли ми пошкодуємо про те, що зробили та що не зробили відносно них.

Тому я почала просити в Арсенія, аби він налагодив контакт із матір’ю, та і я б хотіла з нею познайомитись, оскільки знати жінку, яка народила та виховала таку чудову людину, як мій коханий — це дуже важливо. Всяке буває в житті, ми сваримось, миримось, і я думала, що прийшов час навідати маму Арсена, бо вона ж навіть про мене нічого не знає.

Та ви собі уявити не можете, якою величезною була моя помилка, коли я просила у свого чоловіка, аби він помирився зі своєю матір’ю. Звичайно, перед тим, як навідати її, ми багато з ним говорили про те, що дуже важливо спілкуватись із батьками, любити їх, прислухатись. Тоді я говорила словами своєї мами та бабусі, які навчали мене цього, і, як не дивно, мені вдалось достукатись до коханого.

За кілька тижнів Арсен все ж зібрався з думками, купив великий букет, торт, і ми поїхали до мами, аби миритись та знайомитись. Зайшовши до квартири, я побачила, що там дуже чисто. Все блищало, наче вона чекала гостей, але це не так. Після знайомства я зрозуміла, що гості до неї не приходять, бо людина вона з дуже важким характером.

Побачивши мене, Анна Георгівна почала питати як це я так вдягаюсь, чому на моєму лиці така яскрава помада. Такі слова з її сторони мене дуже вразили, оскільки ця людина бачить мене вперше, і замість того, аби запитати як моє ім’я, вона сказала: “Чому така яскрава помада, дитино? Хто тебе вчив фарбуватись?”.

Відтоді, після нашого знайомства та примирення матері із сином, все дуже змінилось. Арсен почав також запитувати в мене про те, чому моє вбрання таке “вульгарне”, хоч ще пів року тому ми купували його разом, і він був просто в захваті. Фарбуватись так, як я це робила до знайомства з Анною Георгівною, мені теж не можна, бо зараз мій чоловік вважає, що я хочу привернути увагу інших чоловіків своїм образом.

Не знаю тепер чи правильно я зробила, коли просила помитись Арсена з матір’ю, адже її інше бачення та вплив на мого чоловіка дуже погано впливають на наші з ним стосунки.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
“Ти подивись, як вдягається твоя дружина! Вона схожа на п0вію! Тобі самому приємно, коли всі люди зглядаються на неї? Ти чоловік, тому повинен контролювати те, що вона носить на собі!” – сказала свекруха моєму чоловікові, а він її взяв та й послухав. Тепер мені немає життя, бо фактично всі речі, які я маю, виглядають “вульгарно”