Довгий час мій чоловік Арсеній та його мати не спілкувались, тому на нашому весіллі присутньою вона не була. Я не знала в чому проблема, бо мій чоловік не хотів згадувати сварки із нею, лише сказав, що вона постійно його контролювала та повчала, і він не витримав, нагримав на неї, та пішов із дому. Це було років 6 тому, і відтоді вони не спілкувались зовсім.
Звичайно! Як це треба образитись, аби не запросити рідну матір на весілля? Мене в сім’ї завжди вчили, що батьки — це найрідніші люди, і ніхто не полюбить нас так сильно, як вони, тому завжди треба старатись підтримувати з ними хороші стосунки, навідувати їх, дбати, бо настане день, коли ми пошкодуємо про те, що зробили та що не зробили відносно них.
Тому я почала просити в Арсенія, аби він налагодив контакт із матір’ю, та і я б хотіла з нею познайомитись, оскільки знати жінку, яка народила та виховала таку чудову людину, як мій коханий — це дуже важливо. Всяке буває в житті, ми сваримось, миримось, і я думала, що прийшов час навідати маму Арсена, бо вона ж навіть про мене нічого не знає.
Та ви собі уявити не можете, якою величезною була моя помилка, коли я просила у свого чоловіка, аби він помирився зі своєю матір’ю. Звичайно, перед тим, як навідати її, ми багато з ним говорили про те, що дуже важливо спілкуватись із батьками, любити їх, прислухатись. Тоді я говорила словами своєї мами та бабусі, які навчали мене цього, і, як не дивно, мені вдалось достукатись до коханого.
За кілька тижнів Арсен все ж зібрався з думками, купив великий букет, торт, і ми поїхали до мами, аби миритись та знайомитись. Зайшовши до квартири, я побачила, що там дуже чисто. Все блищало, наче вона чекала гостей, але це не так. Після знайомства я зрозуміла, що гості до неї не приходять, бо людина вона з дуже важким характером.
Побачивши мене, Анна Георгівна почала питати як це я так вдягаюсь, чому на моєму лиці така яскрава помада. Такі слова з її сторони мене дуже вразили, оскільки ця людина бачить мене вперше, і замість того, аби запитати як моє ім’я, вона сказала: “Чому така яскрава помада, дитино? Хто тебе вчив фарбуватись?”.
Відтоді, після нашого знайомства та примирення матері із сином, все дуже змінилось. Арсен почав також запитувати в мене про те, чому моє вбрання таке “вульгарне”, хоч ще пів року тому ми купували його разом, і він був просто в захваті. Фарбуватись так, як я це робила до знайомства з Анною Георгівною, мені теж не можна, бо зараз мій чоловік вважає, що я хочу привернути увагу інших чоловіків своїм образом.
Не знаю тепер чи правильно я зробила, коли просила помитись Арсена з матір’ю, адже її інше бачення та вплив на мого чоловіка дуже погано впливають на наші з ним стосунки.