Мій брат приїхав з радісною новиною – він одружується. Дівчина була милою та вихованою. Вони чудово підходили одне одному. Проте, дата весілля випало на річницю похорону бабці. Брат, говорив, що це пусті балачки та забобони. Все вже було замовлено та змінювати він нічого не хотів.
Наша бабуся була не звичайною. Вона часто збирала рослини та знала, які в них цілющі здібності. В дитинстві нас з братом ніколи не лікували медикаментами, лиш чаями на настойками, які приготувала бабця. Вона знала багато казок та звичаїв. Коли щось забувала та поверталась додому обов’язково дивилась в дзеркало. А “постукати по дереву” та “плюнути через плече” завжди супроводжували її в житті. Бабуся прожила довге життя, ми сміялись, що вона переживе нас усіх.
Невдовзі батьки нареченої приїхали знайомитись з нашою сім’єю. Вони як дівчина брата, були дуже доброзичливими. Моя мама готувалась, як ніколи. Стіл у вітальні валився від страв та напоїв. Коли вже всі були ситі, мама запропонувала подивитись дитячі фотографії брата. Ми переглядали зображення, як він в дитячому садочку був одягнутий в зайчика, а тут в першому класі. Раптом, у майбутньої тещі брата впав бокал. В іншій руці у неї було фото бабусі. Виявилось, декілька разів тещі снилось, як ця жінка з фото просила змінити дату весілля.
Я не прийняла серйозно її слова. Мабуть, вона хвилювалась, адже видавала єдину доньку заміж. Стрес сприяв тому, що їй снились кошмари. Ми заспокоїли її та списали все на вино. Але не зважаючи на все дату весілля перенесли на тиждень пізніше. Бабуся тещі більше не снилась.
