Вже давно я помітила, що після нашого із Василем весілля, моя мама стала відноситись до нього дуже погано: то їй не подобається, як він посміхається, не підходить, як зять говорить. Вона могла знайти будь-яку причину, аби ненавидіти його.
Раніше таке відношення було прихованим, і своє незадоволення Василем вона розповідала тільки мені. Щоразу, коли я просила в неї припинити так відноситись до мого чоловіка, мама ображалась, бо їй не подобалось, що я їй перечу.
Не розумію, це в неї така конкуренція чи що? Він мій чоловік, вона моя мама, невже вона не розуміє, що це полярні речі, в цьому випадку зять їй не конкурент, а навпаки — союзник. Якби її відношення до Васі було нормальним, ми б усі разом їздили на відпочинок, бо свою маму я дуже люблю, але я розумію, що якщо ми її кудись візьмемо, то це буде вічне невдоволення.
До недавнього часу вона ходила з поганим настроєм, коли бачила мого чоловіка, а йому в очі посміхалась і казала, що все добре. Це було дуже лицемірно та неприємно для мене, але від своєї мами відвернутись я не могла.
Та близько трьох місяців тому, коли мій чоловік прийшов з роботи змученим та злим, і сказав мені, що йому потрібен час, аби трохи охолонути, мама вирішила, що він дуже агресивний та загрожує мені.
Я багато разів пояснювала їй, що не мати настрою та бути без сил після роботи — це нормально, адже всі ми люди, і не завжди є енергія та бажання із кимось говорити. Та головна проблема в тому, що цю ситуацію тоді побачила мама, яка прийшла до мене в гості.
Відтоді вона прямо говорить Василю про те, що він нікудишній зять та чоловік. “Тобі не місце біля моєї доньки!”, “Як вона взагалі на тебе глянула?” – такі речі мама дозволяє собі говорити до мого коханого. Щоразу я заспокоюю її, і прошу зупинитись, але її погане відношення набирає всі більших обертів.
Василь не хоче спілкуватись зі своєю тещею, а я не знаю, що мені робити, адже вона моя мама, а він мій коханий. Як їх помирити, що робити в такій ситуації, підкажіть?
