Ще зі шкільної парти ми дружили з Лідою. В класі всі хотіли з нею дружити. У неї було щось, що притягувало людей, якась внутрішня харизма. Їй все давалось з легкістю. З часом схожа ситуація була і з хлопцями. Ліді було достатньо лиш одного погляду або усмішки, щоб причарувати юнака.
В сімнадцять вона почала зустрічатися з однокласником Павлом. Вони були найкрасивішою парою на випускному. А в дев’ятнадцять вже одружились. А у мене на особистому було пусто. Я одночасно була рада за неї і заздрила їй.
Після десяти років у шлюбі Ліда почала розповідати, як їй скучно бути заміжньою та як вона жаліє, що так швидко вискочила заміж. Саме тому вона завела роман на стороні. Пояснюючи, що Павло вже не той що був раніше.
Одного разу я зустріла його в місті, він казав, що чекає на дружину. Тоді ми простояли близько години розмовляючи. Мені не вкладалось, як можна не любити і зраджувати такому чоловікові. Він був надзвичайно приємним у спілкуванні та красивим ззовні. Ліда не знала, що втрачає. А я боялась признатись, що ще зі школи закохана в нього, проте, він вибрав мою подругу.
Мені прийшла ідея за будь-яку ціну розлучити Ліду з Павлом. Вона не заслуговувала його, а я могла бути з ним щасливою. Тим більше подруга вже довго сама напрошувалась на це, адже крутила роман з іншим. Тому запропонувала Ліді зустрітися з коханцем у моїй квартирі, поки буду у родичів. А Павлу сказала, що потрібно допомогти відремонтувати кран у ванній.
В день, коли все мало прояснитися я чекала Павла під будинком, говорячи, що виходила в магазин. Ліда з коханцем в цей час вже годину розважались у квартирі. Коли ми увійшли до мене додому, Павло був шокованим побаченим. Він підозрював щось, але не хотів в це вірити. Чоловік вибіг з квартири, а від подруги я почула образи у свій бік.
Після цих подій Павло не спілкувався зі мною, не відповідав на дзвінки та повідомлення. Вони розлучились. Але разом з подругою, я назавжди втратила зв’язок з чоловіком в якого була закохана.
