Я дуже люблю подорожувати Україною, відвідала уже понад 16 міст. Однак, деякі жителі мене дуже розчаровують. Сама я з Івано-Франківська, все життя розмовляю українською мовою та й знаходжуся в україномовному середовищі. Колись мені було все одно, як до мене звертаюся, ніяк не реагувала на російську. Та все ж після не таких давніх подій в країні та прийняття спеціального закону про мову, вимагаю відповідного спілкування до себе, коли відвідую туристичні місця, кафе та магазини.
І ось у Харкові зі мною відбулася неприємна ситуація. Я зайшла до одного із місцевих невеликих магазинів, щоб придбати води та щось перекусити. Продавець увесь час розмовляла зі мною російською мовою. Врешті-решт, коли вона у черговий перепитала, оскільки не зрозуміла мене, я не витримала та попросила розмовляти українську, адже це все-таки тепер її законний обов’язок.
– А що ви мене змушуєте говорити українською? – почула я.
А потім на прохання продавець почала кричати, щоб я котилася звідси, що вона росіянка, приїхала з Росії, і жодної української тут не буде. Я була в шоці від такої відповіді. Вимагала телефон начальства, однак довелося все ж викликати поліцію. Що було після їхнього приїду, – мені невідомо, адже я взяла свій пакет та вийшла. Не хотілося продовжувати слухати, хоч заяву написати встигла.
Ну от як так можна? Ми живемо в Україні, тоді чому так важко спілкуватися українською?
