Мене звати Тетяна і я хочу поділитися з Вами своєю історією. Живемо ми з чоловіком і двома доньками дошкільного віку в гуртожитку, вміщаємося всі в маленькій кімнаті.
Звичайно, що ми не плануємо весь час так жити й хочемо купити собі житло побільше, через те, що ця кімната нас вже не влаштовує – нам в ній дуже тісно вчотирьох. За те вона своя. Я купила її за власні кошти ще до нашого з Ігорем весілля. Бабуся моя після своєї смерті залишила мені свій будинок в селі, а він був дуже добротний, тож я вирішила продати його, додати трохи коштів й купити кімнату в гуртожитку.
Чоловік мій також же був з села, тож в місті у нього свого житла не було, й тому ми стали жити в моїй кімнаті. Він же все мені обіцяв, що скоро щось придумає й покращить наші умови проживання, але за ці 6 років нічого не помінялося.
Й тут, одного вечора, Ігор мені заявляє, що його молодша сестра, Марина, їде на навчання в місто, й хоче жити у нас. Бо, бачте, гуртожиток їй з якихось причин не надають, а орендувати квартиру чи окрему кімнату грошей ні у неї, звісно, ні у батьків немає. Оскільки сім’я їхня досить бідно живе й грошей на все це взяти їм ніде, то добре й так, що Маринка поступила на безплатне навчання. А так би й зовсім вдома сиділа.
Ігор, добра душа, сам, без моєї згоди, запропонував Марині жити у нас. А мене вже поставив просто перед фактом. Ну зрозуміло ж, що мені це не сподобалося й ми з ним посварилися.
Я ж то нічого проти його сестри не мала й не маю, але куди вона до нас переїде? Ми й самі на силу вміщаємося, спимо всі покотом на ліжку. ЇЇ навіть положити спати буде ніде, хіба що надувний матрац на підлогу положити посеред кімнати, але тоді ж як пере двигатися всім?
Ігор же образився на мене дуже, й пішов з дому. А коли виходив, то сказав мені дуже образливі слова про те, що я жадібна й погана людина, що я весь час тикаю його носом в те, що він цю кімнату не купляв й живе на пташиних правах. Йому це все набридло.
Так боляче було це чути, тим паче, що це не правда. І як тепер бути, уявлення не маю. Все руйнується на моїх очах, а я зробити нічого не можу. Підкажіть мені, що робити?
