Чоловік усе наше подружнє життя казав, що я жирnа. При чому просто в очі. Прожили ми разом 10 років і у нас було двоє дітей. 6-річна донька і 7-річний син.
Я не кажу, що він брехав. Та все було не настільки катастрофічно. Все-таки, я просто після пологів набрала кілька лишніх кілограм. Звісно, з моєю колишньою фігурою не порівняти. Проте, від таких коментарів і зауважень ставало все менше мотивації і бажання змінитись. Тому, з чоловіком стосунки й псувались.
Та пізніше усе змінилось. В країні ситуація дуже погіршилась. Усі зачинились на карантин. Рутина просто з’їдала мене з середини. Діти сиділи вдома, я також не мала чим зайнятись. Добре, що хоч чоловік ходив на роботу.
Мене врятував спорт. Я знайшла тренера, який готовий був займатись зі мною онлайн. І це була прекрасна можливість і чудовий досвід. Мені все дуже подобалось. Я слідкувала за своїм харчуванням, постійно виконувала різні силові вправи. Уся лишня агресія та енергія працювала на мене ж.
От за кілька місяців я стала стрункішою, ніж коли-небудь раніше. Скинути вдалось 15 кілограм. Чоловік спочатку не помічав, а потім я почала бачити його зацікавлення. Він поводився зі мною вже зовсім інакше.
Проте, я прийняла важливе рішення. Не знаю наскільки воно правильне і справедливе, та для мене так буде краще точно. Я вирішила розлучитись. Все-таки, чоловік повинен мотивувати жінку, допомагати їй ставати кращою. А він висмоктував з мене всю енергію, заводив у депресію. Так не має бути. Я захотіла змін. Чоловік шокований. Та, гадаю, погодиться.
