У нас з дружиною росте чарівна донька Маша. Через місяць їй вже виповниться шість років. Вона у нас дуже розумна та креативна дитина, схоплює на льоту. Вже вміє рахувати до двадцяти, знає майже весь алфавіт та ми навіть потихеньку вчимо її писати. У школі їй точно буде трохи легше вчитися. Ми дуже пишаємося своєю зірочкою.
Оскільки у Марії скоро день народження, ми з дружиною попросили своїх мам допомогти нам з організацією свята та покликали їх до нас у гості для обговорення деталей. Тещу свою я дуже люблю та поважаю, вона мене прийняла як рідного сина, чому я дуже радий. У дружини з моєю мамою точно такі ж відносини.
До речі кажучи, поки Машенька була молодша, то ніяких претензій ми не чули у свою адресу від своїх мам з приводу неї. А як вони приїхали до нас, так відразу почалися різні дорікання з приводу того, що ніякого нормального дитинства у неї не буде, що ми беремо та навантажуємо цим всім нашу дочку.
Чесно кажучи, було неприємно це слухати. Дещо як витримали їх присутність в нашому домі. Обговорили майбутній день народження й попросили своїх мам терміново поїхати по домівках.
Звичайно ж вони були сильно здивовані такому поспіху. Наші мами навіть думали, що залишаться на ночівлю, але ми так вже не думали. Коли вони виїхали, то першим ділом я подзвонив своєму батькові, попросив тільки його приїхати до нас на день народження дочки, моя дружина зробила те ж саме.
Наші тата відреагували спокійно на ці прохання та погодилися з тим, що це послужить уроком для наших мам. Вони нам ще пообіцяли, що проведуть з кожною з них змістовну бесіду, щоб більше не втручалися в наше життя та життя нашої Маші.
