Я дуже люблю наш будинок. Прожила тут із самого дитинства. Після смерті батьків ми переїхали з чоловіком з нашої орендованої квартири. У сусідньому під’їзді жила багатодітна родина. Олена, її чоловік Віталій і троє дітей. Олені було десь 27 років. Дітям наймолодшому 3 роки, а найстаршому – 7. Вона практично рік за роком народжувала.
Олена і Віталій жили бідно. Вони були лінивими до роботи. Спочатку жили на дитячі кошти, які їм виплачувала держава, а потім шукали тимчасових підробітків. Часто сусіди подавали їм милостиню, бо шкодували дітей.
Мені також стало їх шкода, тому я якось запропонувала Олені приходити до нас у квартиру і допомагати з домашньою роботою, а я буду щось дітям купляти та й кошти якісь давати.
Олена прийшла у понеділок у розкутому вигляді – коротенький топ, джинси в обтяжку. Коли мій чоловік з’являвся у квартирі, то вона намагалася то нагнутися біля нього, то показати пружний живіт.
Спочатку я не звертала уваги, мовляв, у жінки виконання роботи – їй же треба присідати і згинатися.
Наступного дня Олена прийшла у такому ж вигляді, хоча надворі був дощ і навіть трохи холодно. Я подумала, що такий одяг їй комфортний для роботи.
На третій день Олена вдягнула коротенькі шорти, щоб показати свої ноги. І тут я зрозуміла, що сусідка намагається відбити мого чоловіка. Тому я віддала їй всі заробітки за тиждень і прогнала геть.
Олена довго не розмовляла. Якось я їхала автомобілем чоловіка з роботи. Подумала, що варто заїхати у місцевий супермаркет і накупити продуктів. Дивлюсь, ось і Олена йде, навантажена клунками. У мене зм’якшилось серце, вирішила підвезти жінку.
Вона побачила, що це автомобіль чоловіка і усміхнулась, бо подумала, що за кермом він. Яким було її невдоволення бачити мене.
-Оксано, у тебе такий гарний дім, а який чоловік хороший, – почала Олена.
-Ну, кожна жінка заслуговує на того чоловіка, як вона ставиться до інших.
Олена мовчала всю дорогу. Вона зрозуміла мій натяк. Я ж нічого не вдію, що її чоловік – це гультіпака і лінивець. Треба знати, з ким створювати родину.
