Якось лежав у лiкарні зі злaмaною ногою, тоді всі чоловіки зaздрuли тому, яка у мене дружина господинька і як піклується про мене.

Одного разу я потрапив у лікарню з переломом ноги. Сказали, що потрібно буде декілька днів полежати в стаціонарі й виділили палату, там вже лежало 4 особи та одне моє місце було вільним.

Я зайняв своє ліжко і просто лежав відпочивав. Якось одразу зав’язалась розмова з чоловіками, говорили про все. Так дійшла розмова про жінок, чоловіки один поперед одного розповідали про своїх дружин, які вони у них модні, класні та красиві, про свої бізнеси та успіхи. Я ж не мав що додати – не бізнесмен, моя кохана в салонах не відпочиває, ми прості, звичайні люди.

Якраз цю розмову перервала моя дружина Оксанка, прийшла провідати мене після роботи й принесла обід домашній. Каже, ледь встигла гарячим все донести, щоб я поїв. Це було звичайною поведінкою у нашій сім’ї – ми завжди піклувалися один про одного, не зважаючи ні на що.

Я бачив, як косо на нас дивились решту чоловіків, ніби заздрили такій безкорисливій турботливості. Їхні ж кохані, так ні разу й не прийшли, лише дзвонили з різними проханнями, типу скинути гроші.

Так щодня моя Оксанка приходила, навіть могла наготувати різних смаколиків сусідам по палаті. Я дуже пишався дружиною – вона у мене господинька ще та, і душу чисту має. Ніби заново закохувався у свою жінку. Це були надзвичайно приємні відчуття.

Коли вона йшла, чоловіки бурхливо захоплювались нею. Говорили, як мені пощастило з такою дружиною. Потім жалілись на своїх коханих, ніби ті зовсім їх покинули. Але що тут казати – хотіли лише красиву обкладинку, без змісту всередині – отримуйте. Часто ж багатії так вибирають свою супутницю, не дивлячись на душу, лише на зовнішній вигляд.

А для життя потрібно вибирати інших жінок, ті, що красиві внутрішньо і при будь-яких обставинах, вони не залишать, а підтримають та допоможуть.

Так, щодня моя кохана приходила і відгодовувала усіх, а незабаром, мене вже виписували. Я був радий нарешті повернутись додому і, хоч ще на милицях, але де може бути краще, як не у рідних стінах?

Дякуючи цим декільком дням у лікарні, я пересвідчився, наскільки правильний вибір колись зробив. І тепер щоразу як проходжу біля дружини – дякую їй за усю цю любов, яку вона мені дає.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Якось лежав у лiкарні зі злaмaною ногою, тоді всі чоловіки зaздрuли тому, яка у мене дружина господинька і як піклується про мене.
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.