Марина погналася за багатим життям, та все їй повернулося в житті

Марина виросла у маленькому містечку і була зі звичайної родини: мама – продавець в магазині, а батько – водій регіонального автобуса. Дівчина була єдиною донькою в сім’ї й завжди скаржилася всім на те, що її батьки бідні й не дали їй всього того, що їй було необхідно. Не втрачала вона можливості й дорікнути цим прямо в очі своїм батькам, на що вони дуже засмучувались, бо не мали можливості наздогнати всі бажання амбіційної доньки.

Та одну свою мрію Марина здійснила сама – поїхала в столицю і знайшла собі багатого чоловіка. Вийшла за нього заміж і жила у великому будинку, надолужуючи все те, що пропустила за браком коштів – жила на широку ногу. Чоловік возив її відпочивати на дорогі курорти, купував шуби й діаманти – саме про таке життя мріяла дівчина.

До своїх батьків вона ж не їздила і навіть не згадувала про них. І часто телефонні дзвінки матері просто відбивала. А коли вже брала трубку, то не хотіла слухати про те, що її батько дуже хворий і йому потрібні були кошти на операцію. Дівчина не хотіла тріпати собі нерви, а батьки, як вона думала, й самі справляться.

Та вони так і зробили – назбирали коштів на операцію всім світом, а коли потрібні були гроші на реабілітацію, то віддали під заставу свій будинок. Згодом мати перестала зовсім турбувати доньку, а та була тільки й рада.

За всі п’ять років Марина навіть не подзвонила додому, вона соромилась своїх бідних батьків і не хотіла, щоб її чоловік їх чув чи бачив. Бо вона ж стала королевою, тож у неї повинно бути все гарно й багато в житті. А мати з батьком були бідні та нещасні й не вписувалися до її ідеальної картинки.

Та життя крутнуло так, що чоловік Марини лишився всіх своїх статків і сів за ґрати: мабуть, за дуже «чесне» життя. Й жінка залишилась на вулиці голою й босою, як то кажуть. Мало того, вона захворіла й почувала себе дуже погано: нетерпимо боліло серце й голова.

Їй нічого не залишалось, як подзвонити матері й попросити грошей на білет додому. Й звісно, що та не відмовила.

А коли Марина приїхала до батьків, то побачила, що вони досить таки непогано живуть: батько бігає здоровий і став займатися фермерством – засівати поля зерновими культурами, за що отримував непоганий дохід. Вони з матір’ю зробили гарний ремонт у будинку й жили щасливим ситим життям, про яке колись тільки мріяли.

Своїй доньці вони ж не відмовили в допомозі, сказали, що вона може жити вдома і якщо є бажання, то нехай допомагає їм чим зможе. А першим же ділом батьки відправили Марину до приватної лікарні покращити своє самопочуття і звісно, що їхнім коштом.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Марина погналася за багатим життям, та все їй повернулося в житті
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.