У Каті батьки обоє на пенсії нещодавно повиходили. Хоча невеличку та допомогу мають. Живуть вони всі в особняку. Площа хоч і маленька, проте три кімнати. Жити можна. Дочка з ними звісно ж. Проте, мріє про свою квартиру в центрі. Помалу накопичує.
Одного разу, батьки почали звинувачувати Катю. Мовляв, сидить, на свою квартиру збирає. А з цим домом нема кому допомогти. Тільки проїдає усе та заважає в домі. То подружку приведе, то по телефону розмовляє, то не поприбирає.
Найболючіші слова завжди від рідних. Кажуть, що народили отак на свою голову і ніякої допомоги на старості. Живе за їхній рахунок і не хоче ділитись своїми заробітками.
Це звісно ж несправедливо зовсім. Катя була дуже ображена такими докорами. От вона й прийняла важливе рішення. Орендувала квартиру, зібрала свої речі і переїхала.
Батьки раді були. Казали, що це їм ображатись треба і скандалити, а не дочці. Що вона собі гірше робить, коли переїжджає.
Та далі батьки задумались над своєю поведінкою. Життя змусило. Усе почало ламатись раптом. Наче пороблено. Про усі ремонти домовлялась Катя завжди. Вона усіх в інтернеті знайти вміла і ще й оплачувала найчастіше. А тут нема до кого звернутись. Хіба сусідських дітей просити про допомогу.
Далі ще гірше. Почали платіжки приходити. За комунальні більшість грошей давала дочка. Та найважливіше вона знову ж таки платила за допомогою смартфону. Батьки цього зробити не змогли. І тут за Катею засумували.
За кілька днів усі запаси їжі вичерпались. Донька завжди сама все купувала, або ж доставку замовляла.
Навіть вечерю, яку завжди Катя готувала, батьки перший час чекали через звичку.
За кілька місяців мама з татом прийшли просити свою доньку повернутись додому. Геть вони вже не могли впоратись. Проте, спізнились.
Ні, Катя не була зла. Вона пробачила своїх батьків. Та в цей час їй нарешті вдалось купити власну квартиру. Вона вже там ремонти робила. Усі гроші вкладала у нове житло. На батьків зовсім часу не залишилось.
Тому, вони залишились з нічим. Отак, через незрозумілі образи, гордість і егоїзм втратили людину, яка їм так допомагала.
Тепер вони добре розуміють хто й кого об’їдав, і хто за чий рахунок жив.
Іноді потрібно задуматись як все відбувається насправді. І побачити істину. А тільки тоді робити щось.
