Алла не знала, як довго витримає у такій обстановці

– Як же мені це все набридло, Максиме. Не дай Боже запізнитися навіть на дві хвилини, вже кричить, як несамовитий. Підеш раніше на п’ятнадцять хвилин, то взагалі штраф виписує. Обідня перерва строго годину. На так, нема що жалітися, бо зарплати підійняли та й премії, якщо заслужив, високі, – скаржилася чоловіку Алла.

Жінка працювала вже понад десять років на одній та тій же роботі, обіймаючи посаду головного бухгалтера меблевої фабрики. Робота була складною, проте Алла – висококваліфікований працівник та добре знала всі тонкощі роботи. Рідко вона отримувала догани чи зауваження. Проте, коли керівником була Дана Богданівна, до речі, колишня однокласниця Алли, то все було зовсім по-іншому.

Алла та Дана навчалися в одному класі. Дані предмети та загалом навчання давалося дуже легко, вона мала хорошу пам’ять, то ж варто було перечитати заданий матеріал всього лише раз, як дівчина вже могла відповісти на будь-яке запитання вчителя. А от Аллі наука давалася навпаки важче. Але дівчина була надто старанною та відповідальною, то ж не могла навіть трійку додому принести. Не раз вже мама Алли гримала на дочку, щоб лягала спати, а то натомість сліпала годинами пізньою ніччю над книжками.

Після закінчення школи дівчата вступили до одного ВНЗ, але на різні факультети. Історія з навчанням повторилася. Тоді, коли Дана швидко все виучувала та бігла з подругами до парку чи в кіно, Алла знову мусила годинами сидіти та зубрити матеріал. Тим паче їй ні в якому разу не можна було втратити державне місце чи стипендію, бо мама не мала змоги оплачувати навчання та проживання дочки.

Алла відверто заздрила Дані ще зі школи. Це стосувалося не лише самого процесу навчання, що в Дани виходило все швидше та легше. Алла зі злобою дивилася, як подругу постійно вибирають ведучою різних заходів у школі, вона – передова учениця, спортсменка, танцює та співає. А Алла таке, сіра мишка, та й не більше.

На жаль, саме через Аллу Дана розійшлася з хлопцем, з котрим почала зустрічатися ще в десятому класі. Сергій був кмітливим та дуже розумними на свій вік. Він так по-дорослому роздумував про життя, що здавалося, що слухаєш старшого чоловіка, у якого за плечима багато досвіду. А який красивий був Сергій. Алла таємно була закохана в хлопця, тому то наговорила подрузі різної гидоти, щоб їх розлучити.

В університеті Алла та Дана стали бачитися рідше. Було багато навчального матеріалу, та й компанії у кожного свої, бо проживали в різних гуртожитках.

Після закінчення університету сталося так, що Алла та Дана одночасно подали свої особисті заявки на посаду керівника меблвевої фабрики. Пройшла Дана, позаяк мала відповідну освіту та й комісії вона сподобалася цілеспрямованістю, сміливістю та впевненістю. Алла тоді зі злості та образи три дні не виходила навіть з дому, поки їй не зателефонувала сама Дана. Та запропонувала подрузі місце головного бухгалтера.

Дана була відмінним керівником, до неї всі дослухалися, навіть не доводилося підвищувати голос чи сваритися. До жінки бігли за порадою, неважливо, чи по роботі, чи по особистому питанню. Алла це все спостерігала мовчки осторонь та знову заздрила. Хоча сама мала непогану зарплату, але не могла визнати, що подруга вкотре обігнала її.

Пройшло п’ять років, відколи Алла та Дана почали працювати на фабриці. Мали переобирати керівника, Дана, звичайно могла залишитися на цій посаді ще декілька разів поспіль, просто це була формальність, на кшталт президентських виборів. Алла спеціально почала підмовляти працівників проти Дани, розповідала різні нісенітниці про подругу, обманювала, підозрювала в чомусь. Варто сказати, що люди повелися та повірили Аллі.

Обрали керівником зовсім не Дану, а колишнього інженера Олександра Івановича. Це була людина принципів, дуже строгий та пунктуальний. От і своїм працівникам він суворо щодня наголошував, що ніяких запізнень, розмов під час робочого дня, переглядів кіно серіалів, чаювань та хіхікань з подругами.

Алла не знала, чи довго ще витримає в такому режимі. Дана продовжувала працювати на фабриці, але вже заступником Олександра Івановича. Вона, до речі, дуже змінилася. Почала ставитися до підлеглих набагато строгіше, ніж раніше. Про обман Алли підозрювала, але конкретно старій подрузі нічого не говорила.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Алла не знала, як довго витримає у такій обстановці