Андрій Вікторович зажди був поважною людиною, багато працював й гарно заробляв, а коли успіх покинув його, то він не посоромився спробувати заробітчанського хліба. За плечима у нього розлучення з жінкою і нове одруження з молодою дівчиною. Зараз чоловіку 45.
З першою дружиною, Мариною, прожив він в шлюбі 10 років і має з нею двоє спільних дітей. Працював чоловік тоді заступником директора заводу, але згодом підприємство продали й новий шеф взяв собі іншого заступника, молодшого й перспективнішого чоловіка.
Андрій Вікторович важко переживав втрату такої гарно оплачуваної роботи, й тому почав часто випивати. Йому тоді здавалось, що дружина його зовсім не розуміє, через те й почав шукати втіхи на стороні. Він тоді став зустрічатися з 29-річною Олею, яка була меншою сестрою його товариша – Ігоря. Познайомився він з нею на його ж дачі, коли вони святкували день народження Ігоря. Дівчина тоді на п’ять хвилин заїхала привітати брата й була настільки привабливою та гарною, що Андрій просто не зміг залишити її поза своєю увагою. Там, на берегу маленької та тихої річки й зав’язалось їхнє кохання.
З Мариною чоловік розлучився, а діти ж залишились проживати з матір’ю, бо так було правильно. Квартиру ж він залишив дружині та дітям.
З Олею Андрій просто розписався і жив на своїй дачі за містом, яка дісталась йому від батьків ще до його одруження. Молода дружина якось сказала йому, що почуває там себе не затишно і зовсім чужою, тож чоловік вирішив переписати будинок з себе на неї, бо дуже хотів догодити в усьому Олі. Але молодій дружині все одно було цього мало й вона тепер хотіла машину, бо, бачте, на маршрутці їй їздити в місто не подобалось. Тому Андрій Вікторович прийняв рішення їхати на заробітки в Чехію, оскільки йому не хотілось виглядати перед молодою дружиною неспроможним та бідним. А за кордоном була можливість непогано заробити.
Тільки після двох років після перебування в Чехії чоловік зміг вирватися на гостину додому. Оля ж так гарно співала йому по телефону, що сумує за ним і хоче, щоб він приїхав, що Андрій і справді вірив в це. Всі гроші, які він заробляв – відправляв на карту молодій дружині, на майбутній автомобіль.
Коли ж приїхав додому і зайшов у двір, то відразу при вході у двір його зустрів незнайомий чоловік, який сказав, що є хазяїном будинку і придбав його у молодої жінки ще рік тому. Він виніс показати йому договір купівлі-продажу й попросив Андрія більше сюди не ходити.
Андрій Вікторович не міг повірити в почуте і набрав номер дружини. По інтонації голосу вона відразу зрозуміла, що чоловік приїхав і все дізнався, тому придумувати нічого не стала й сказала як є: «я тебе не кохаю і ніколи не кохала. З будинком все законно, не питай як, ти нічого не зможеш доказати. І щоб ти знав, нас з тобою заочно вже давно розлучили. Мене не шукай, я далеко».
Почував себе чоловік в цей момент жахливо. Його ошукали й зрадили. Як він міг не розгледіти в Олі корисливі мотиви? Соромно йому тепер… дуже соромно.
Подавати до суду й розбиратися в усьому цьому чоловік не захотів. Він сам, своїми руками, ще три роки тому переписав батьківську дачу на молоду дружину, а не своїм дітям. Мабуть, це життя й покарало його за це. Щодо Олі – Бог їй суддя, хай живе як хоче й розбирається сама зі своєю совістю, якщо вона у неї є.
Та саме страшне те, що, як виявилося, ніде ніхто не чекав на Андрія в Україні. Всі друзі були зайняті й ніхто не запросив його до себе пожити. Грошей же в нього було з собою мало, він для надійності вчора все-все відправив на карту Олі. Тож чоловік переступив через свої гордощі й вирішив зателефонував своїй першій дружині, він тоді затамував подих і дуже боявся, що вона не візьме трубку. Та Марина відповіла й відразу сказала йому таке: «все знаю, приїжджай, діти будуть раді».
