Артем був зовсім іншою людиною – від того приємного хлопця, що я кохала не залишилось нічого. Мене чекало велике розчарування

Наше кохання було палким, швидким і болючим у кінці. Ми з Артемом познайомились в університеті – я вступила на філфак, а він на економічний. І от на одній з вечірок ми й зустрілись – перші погляди, перші слова і ми вже не могли відірватись одне від одного. Я подумки уявляла, що це і є воно – моє справжнє і єдине кохання.

Ми легко знаходили теми для обговорень, мали схожі погляди на багато речей і розуміли жарти одне одного. Що ще треба? Коли тебе приваблює хтось не тільки фізично, але й духовно. Так і розпочався наш роман тривалістю майже 5 років.

У нас було все: кохання, сварки, примирення, радощі та сум. Але все це ми пройшли разом. І я була певна, що так буде завжди. Я не уявляла свого життя без Артема. Але тут його після завершення навчання забирають до армії.

Я вирішила чекати коханого і на початках ми справді спілкувались багато. Та під кінець служби Артем мені повідомив, що залишається у столиці – знайшов роботу. Я ж вже працювала і не хотіла переїжджати. Було шкода, але наше кохання не витримало відстані.

І от пройшло 10 років і ми знову зустрілись. випадково – він приїхав до рідних у гості. За плечима у нього розлучення, як і у мене. За ці роки я не раз пригадувала його і шкодувала, що так і не наважилась тоді переїхати – можливо моє життя склалось би зовсім по-іншому.

Наша зустріч була випадкова, ми поговорили 5 хвилин – я поспішала на роботу. Але домовились зустрітись на вихідних. Я була щаслива – а може це доля дає нам другий шанс. З такими думками я йшла на зустріч.

Та вона була не така приємна, як я собі уявила. Артем дуже змінився за ці роки та не в кращий бік. Він дуже легко дратувався, багато говорив про свій бізнес, обговорював дружину і кидав «масні» жарти. Від мого Артема не було нічого. А можливо я й не помічала тоді такої поведінки – любов не давала мені цього зробити.

Розчарована вечором я поїхала додому. Артем ще не раз писав мені та запрошував на зустріч, але я все шукала відмовки й не могла сказати прямо: «Ти не та людина, яку я кохала».

А можливо він завжди був такий, але тоді я просто не розуміла чи не хотіла розуміти. Я заплуталась.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Артем був зовсім іншою людиною – від того приємного хлопця, що я кохала не залишилось нічого. Мене чекало велике розчарування