У мами з татом завжди були важкі стосунки. Ми з сестрою Вікою, постійно переконували маму, щоб та покинула його. Все своє дитинство бачили, як вона важко працювала на двох роботах, бо була змушена сама забезпечувати нашу сім’ю. Батько в цей час працював на заводі й всю свою зарплату витрачав лише на себе й свої посиденьки з друзями, часто випивав з ними.
Ми жили у квартирі, яка досталась татові в спадок і він завжди цим нам помикав. Навіть не захотів нікого там більше прописувати. Все казав, що ми зазіхаємо на його житлову площу і плануємо таким чином відібрати її у нього. Хоча таких думок у нас і близько не було.
До нас відносився як до прислуги, постійно приходив на підпитку й вимагав вечері. За безлад ми з сестрою часто діставали від тата. Він був дуже деспотичним до нас. Пам’ятаю, як ми мріяли з’їхати з цієї квартири, хотіли забрати маму з собою. Задля цього добре навчались, планували поступити в університет і більше ніколи не повертатись до тата.
Так і вийшло, завдяки гарній успішності поступили на державні місця в одному з найкращих вишів. Паралельно працювали й допомагали матері, яка так і залишилась вдома, коли ми переїхали в гуртожиток. Ще декілька років навчання і нас направили на практику в одну фірму, навіть отримували там зарплату. Ми гарно справлялись зі своїми обов’язками й нам з сестрою запропонували нові вакансії, які більше оплачувались та були перспективніші. Звісно, без вагань погодились, адже тепер могли відкладати кошти на власну квартиру.
Але там Віка познайомилась з одним чоловіком, у них зав’язались стосунки й згодом вона до нього переїхала. Я залишилась сама, продовжувала жити в гуртожитку, щоб більше грошей відправляти матері й частину продовжувати збирати на мрію. З рідними завжди була на зв’язку, часто ми з сестрою приїжджали у дім батька й бачили, що ситуація лише погіршується. Він вже навіть почав підіймати на маму руку, але вона все терпіла.
Тоді я вирішила діяти по іншому, пішла в банк і купила квартиру в іпотеку. Звісно, виплачувати потрібно дуже довго цю покупку, але у мене є стабільна робота, яка без проблем дозволить це зробити. Зробила у квартирі невеликий ремонт, облаштувала там усе і тоді забрала маму до себе.
Ми влаштували гарне новосілля, там взнали, що Віка вагітна і скоро виходить заміж. Нарешті, за стільки років наша сім’я стала щаслива, а тато так і залишився жити своїй квартирі, яку згодом, сам і пропив. Більше ми про нього нічого не чули, лише раділи, що він не появляється у нашому житті.
Мама, як тільки з’їхала від нього, одразу розцвіла. Думаємо, вона ще знайде своє справжнє кохання і буде по жіночому щаслива. А поки, ми з трепетом готуємось до весілля Віки й живемо у своє задоволення, як колись і мріяли.