Варя була з хорошої та добропорядної сім’ї. Мама працювала вчителем, тато лікар-хірург, дідусь був професором і викладав в університеті, а бабуся працювала завідувачкою бібліотеки. Загалом інтелігентна родина, яка всю свою любов дарувала єдиній внучці та донечці Варварі. Дівчинка ж росла дуже розумною, в школі завжди навчалась на відмінно, ходила на бальні танці, гімнастику, обожнювала грати на скрипці та фортепіано.
Варю всі завжди ставили в приклад іншим дітям, адже вона була слухняною та вихованою дитиною. Та рідні дівчини вважали, що був у неї один великий недолік – вона з раннього дитинства товаришувала з Сергієм. Варварин дідусь казав, що Сергій з неблагополучної родини, він не їхнього рангу. Мати хлопця полюбляла випити та працювала прибиральницею, а батько взагалі не просихав від горілки й ніде не працював.
Сергій ріс як трава, до нього нікому не було діла. І ось найкращою подругою для нього стала Варя, з нею він облазив всі дерева навкруги. Все дитинство вони були не розлий вода, Сергій був для Варі охоронцем від неприязних дітей в їхньому районі, а Варя ж допомагала хлопцю з уроками.
Коли Сергію виповнилося 14 років – він став круглою сиротою. Хлопця відправили в дитячий будинок і зв’язок між ними був втрачений. Варя попросила в класної керівниці адресу місцеперебування Сергія і писала йому листи, та відповідей на них не було. Потім дівчина вже й писати перестала, тож рідні Варвари зітхнули з полегшенням, що хлопець зник з життя їхньої дівчинки.
І сталося так, що старі друзі випадково зустрілися – на вступних іспитах до педагогічного університету. Сергій став дуже симпатичним юнаком, з гарними карими очима і широкими плечима, а від Варі взагалі очей не можна було відвести – дівчина була неймовірно привабливою. І знову між ним була міцна дружба, вони обоє поступили й навчалися на одному курсі. Від Сергія Варя дізналася, що він писав їй, а вона не відповідала. Дівчина відразу зрозуміла, що це її рідні ховали від неї листи.
Сваритися з близькими Варя не хотіла і тому пробачила їм це. І ось не помітно коли, та невинна дружба переросла у велике й справжнє кохання. Закохані вже не могли жити один без одного, Сергій вирішив зробити Варі пропозицію і вона, звісно, погодилась. Дівчина повідомила своїм батькам про те, що виходить заміж за Сергія і що їй потрібен тільки він один.
Батькам така новина не сподобалась. Вони кричали про те, що Сергій для неї не пара, що вона варта кращого хлопця. Батько навіть заможного нареченого для Варі підібрав і тому й слухати навіть не хотів про її одруження з сином п’яниць! Дівчина тоді намагалась донести батькам, що Сергій гарний хлопець і що він заробляє сам на своє навчання й життя – та її ніхто не слухав. Батько заборонив їй навіть підходити до хлопця.
Почуття були сильнішими за батьківські заборони й Варя втекла з дому до коханого, який на той час жив в гуртожитку. Через два місяці Варя зрозуміла, що носить під серцем дитя від Сергія. Дівчина зателефонувала й поділилась цією новиною зі своєю мамою – та даремно, бо вже ввечері до них в гуртожиток приїхали батьки й вмовляли Варю зробити аборт, мовляв, ти подумай яка буде генетика у дитини, вона нам не потрібна.
Варя розплакалася і втекла зі своєї кімнати, повернулася вже тоді коли батьки пішли. Про цей випадок Сергію вона розповідати не стала, їй було соромно за своїх батьків. В той же вечір вона повідомила Сергію, що скоро він стане батьком, на що він неймовірно зрадів.
Молода сім’я так і жила собі в гуртожитку, навчалися вони ще на четвертому курсі університету, тож одружитися планували після отримання диплома. Та й грошей на весілля не було, а Варя так хотіла білу сукню.
Коли народилася маленька Кіра, то батьки Варі прийшли провідати її. Сиділи вони й вмовляли дівчину повернутися додому, казали, що їм соромно за неї та все ж таки вони приймуть її назад, вона все-таки їхня донька. Варя засміялась і сказала, що їй і тут добре.
Та не думала дівчина про те, наскільки її батько може бути підлим. Він через своїх знайомих у медичній лабораторії зробив висновок експертизи, де було написано, що Кіра не є донькою Сергія. Цей висновок він передав Сергію на роботу, ще й листа написав, мовляв, у Варі тоді був інший наречений і у них були стосунки.
Сергій повірив цьому листу і висновку, нічого не сказавши Варі зібрав свої речі та пішов. Він тоді пообіцяв собі, що більше ніколи не буде бачитись з Варею, він вважав її зрадницею. Варя ж тоді не могла нічого зрозуміти. Вона намагалась щось пояснити коханому, та даремно, він її навіть не слухав. Сергій переїхав жити в інше місто, а Варя, згодом, повернулася все-таки до батьків, оскільки утримувати маленьку доньку їй не було за що.
***
Варварі вже 40 років, успіхів у кар’єрі вона не досягла, працює звичайним вчителем у школі. Щодо заміжжя – то вона заміж так і не вийшла, бо втратила довіру до чоловіків. Зі своїми батьками Варя спілкується мало, ще як був Кірі один рік вона від них з’їхала і стала жити самостійним життям. Не могла вона вибачити їх за те, що вони хотіли примусити її зробити аборт. Через п’ять років вона дізналася від своєї мами, що батько тоді підробив висновок генетичної експертизи та обдурив Сергія.
А два тижні тому вона випадково зустріла Сергія на вчительських курсах, які проходили в сусідньому місті. Варя була рада цій зустрічі, а образа з роками наче сама по собі розтанула. Розповіла також про те, що нікого тоді більше не зустріла і заміж не вийшла. Не змовчала вона також, що висновок експертизи тоді був несправжнім і батько тоді його обдурив. Вона розказала йому про їхню доньку і показала на телефоні її фотографії.
Сергій же розповів, що у нього не стало дружини й живе він один із сином, також сказав, що не тримає зла на батьків Варі, мабуть, так треба було. Сергій попросив у неї вибачення за те, що не повірив їй і попросив, щоб вона познайомила його з донькою.
