У нас з братом різниця 8 років. Він старший. Він одружився 3 роки тому. Захотів жити у квартирі дружини, щоб не з нашими батьками. Вибору іншого не було. На оренду потрібно надто багато грошей.
Я ж вже був одружений 7 років, у нас підростав 5-річний синочок і 3-річна донечка. Жінка у мене зі столиці. Тож я переїхав туди. Точніше ми там і познайомились. Повинен був працювати в Києві.
Вдалось виплатити маленьку квартиру. Та на вихідні все одно часто бував удома. Після одруження звісно рідко з’являвся у своєму містечку. З Діаною виплатили ще одну велику квартиру, щоб дітям було просторіше. А та стояла для дітей, на майбутнє. Час від часу пускали туди орендарів.
Нещодавно отримав повідомлення, щоб брат приїхав з сім’єю до нас і чекає поки я його зустріну на вокзалі. Поїхав туди одразу ж.
Звісно, був радий бачити брата. Ми вже давненько не бачились. Я не був вдома 4 місяці. От до мене й зателефонували батьки. Спитали чи доїхали гості добре і почали натякати, що готелі в столиці надто дорогі, було б чудово якби я поселив Олега з дружиною і сином у своїй квартирі. Не хотів відмовляти, та в цей час у мене в квартирі були квартиранти. Просто вигнати їх я не міг.
Ми пообідали, дружина приготувала нашвидкуруч дещо. Запропонувала нам прогулятись містом, щоб я провів екскурсію. А вона тим часом на вечерю щось краще зробить.
Погодився. Провів містом. Весь день ми гуляли, стомились дуже. І на морозиво їх за свій рахунок відвів, і на каруселі племінника покатав. Не так багато й встигли побачити, та вже було запізно для прогулянок. Пішли вечеряти. Поїли і ще трохи посиділи, поговорили. Я й без задньої думки запропонував, що можу викликати таксі до готелю.
Вони спочатку й не зовсім зрозуміли, подумали, що жартую. Та я повторив запитання. Не йти ж їм пішки. Ми жили не в самому центрі. Брат уточнив за мою квартиру, та дружина пояснила, що нічого їм не обіцяли і помешкання зайняте.
Він почав мені кидати в лице образи. Ніби я повинен був забезпечити своїх родичів житлом, а не отак кинути напризволяще. Почав пропонувати різні варіанти: міг забронювати готель, хостел, перепитати знайомих за оренду квартир.
Та вони звісно ж відмовлялись від усього. Зрозуміло, що хотіли на халяву приїхати у столицю і пожити за мій рахунок. Вважаю, що можу сам розпоряджатись квартирою, на яку сам заробив гроші. Я нікому не винен нічого.
Я ж не міг вигнати квартирантів, вони також люди і оплатили місяць наперед. А брат образився. Перестав взагалі зі мною спілкуватись після цього. Може трохи перегнув палицю?
