У мене з братом прекрасні стосунки. І з невісткою також. Вони завжди навідуються до мене з племінниками Ольою і Сергійком.
У них півособняк. Більший, ніж моя квартирка. Проте, дітям сумно, коли нема з ким погратись. Тому, після важкого тижня, на вихідні, приходять брат з сім’єю.
Я сама по собі така особистість-власник. Не люблю чужі речі і свого нікому не даю, не позичаю, не дозволяю чіпати нічого. Мене дратує коли втручаються у чужий особистий простір. Не розумію причини влазити у чуже життя.
І от, одного разу, прийшла до мене лише невістка та діти. Малята дуже попросились на дитячий майданчик, я й погодилась. Оксана сказала, що втомлена і не піде з нами. Попросилась відпочити у мене вдома. Ми доволі довго сиділи на тому майданчику. Десь годину.
Коли повернулись, братова уже на порозі зібрана чекала. Каже, що пора їм іти. Так дітей, не роздягаючи, і вивела. Мене трохи насторожило те, що вона так поспішала. Та звісно, що я її не затримувала.
Раптом я зрозуміла причину. По всій квартирі різкий запах моїх улюблених парфумів. І пляшечка лежала у сміттєвому баку.
Тобто Оксана лізла до моїх речей, розбила дорогий парфум, викинула його, і поспішила з мого дому.
Я була шокована такою поведінкою. Не розуміла причини цього.
Коли спитала, то вона відбрехалась, що нічого не знає і, можливо, це діти зачепили і не помітили. Та звісно я у це не вірю. Проте, хай залишається на її совісті.
