Тамара та Віктор познайомились літом — Травичка зеленіла, кругом квітли квіточки, підігрівало палюче сонце. На клумбах було багато пахучих троянд, витончених, з ніжними пелюстками, та колючим стовбуром – захистом від грубого ставлення. Вони нагадували собою спокусливу жінку. Пташки підлітали до фонтанів, щоб попити водички.. Так і Віктор піддався відчуттю спраги й зайшов в кафе випити прохолодного коктейлю. За сусіднім столиком сиділа молода дівчина у короткому вбранні, ще й з глибоким декольте. У Віктора був грайливий настрій і він підійшов, щоб зробити дівчині комплімент.
-А я тебе знаю.Ти Віктор? Наші батьки живуть по сусідству. Мабуть, ти мене пам’ятаєш ще маленькою. — Тамара посміхнулась і опустила очі. Колись вона навіть була закохана в старшого сусідського хлопчика.
-Так, точно. Твою маму ще вкусила наша собака. Ще раз прошу вибачення за той прикрий випадок.
– То вже було давно. Конфлікт вичерпано. — Доброзичливо відповіла Томара.
– Ти дуже змінилася, не впізнав тебе одразу. — Радісно підмітив Вітя з блиском в очах.
Той день вони ще довго будуть згадувати. Провели вони його неймовірно. Прогулялися по вулицях міста, їли морозиво, а потім пішли до кінотеатру. Закохана пара навіть не пам’ятала про що був фільм, бо вони цілувались впродовж усього сеансу. Мабуть, спекотне літо і мінімум одягу на них задавали настрій.
Початок відносин був бурхливим і страсним. Не було сенсу зупинятись, всі доросли люди – зустрічі переросли в спільне життя. Тамара приходила до Віктора на побачення й залишалася на тиждень в його квартирі, або й більше.Ніхто й подумати не міг, що одного дня їх щастя розіб’ється на шматочки по причині егоїзму.
Квартиру, в якій мешкала пара, подарували Віктору батьки, так само як і машину. Вітя працював у батька на фірмі, а Тамара навчалася в університеті. Батьки бачили сина в майбутньому приємником фірми, кликали великі надії на сина. Вітя хотів будувати сім’ю з Томарою, вона його повністю влаштовувала як жінка. Влаштовувало навіть те, що Тома не працює, він один приносив гроші в дім.
Одного дня у тата Віктора стався серцевий напад і його поклали в лікарню. Вітя з татом був близьким і дуже переживав за нього. Д
іагноз серйозний, медичні працівники гарантій на одужання не давали. Всі справи сімейного бізнесу лягли на плечі майбутнього власника компанії.
-Вітя, ну чого ти такий похмурий? Одужає твій батько, все буде гаразд, — підтримувала коханого Тома, як їй тоді здавалося. — Ми відпочинок з тобою планували. Не скасовуй квітки, поїдемо, розвіємось. Ти дуже напружений останнім часом. Знайди собі заступника, а батько оговтається і приступить до діла — Благаючим тоном просила дівчина.
-Знаєш що, Тома. Я не буду скасовувати поїздку — їдиш відпочивати ти сама. Та до мене вже не вертайся. Тобі тільки розваги потрібні й мої гроші — Крикнув Віктор.
– Чого ти так зі мною? Я ж кохаю тебе! — З відчаєм у голосі сказала Томара.
– Знаю я все про твоє кохання. Прощавай!
