Все почалося з того, що я вийшла заміж за Максима. Ми зустрічалися доволі недовго, всього лиш 7 місяців, як одружилися. Потім почали жити спокійним сімейним життям.
Одного дня чоловік прийшов додому та повідомив, що ми розлучаємося. Причиною стало те, що у нього з’явилася інша жінка, котра чекає від нього на дитину. А ну нас, до слова, потомства так і не народилося за п’ять років подружнього життя. Максим так і сказав: «Вона народить мені сина, а ти цього зробити не змогла, тому я буду з нею». Зібрав свої речі того ж вечора і пішов…Я так і залишилася сидіти за обіднім столом із чашкою чаю в руках. Чи було боляче? – Так. Чи стала я страждати? – Ні.
Дивно, адже він ніколи не докоряв мені за відсутність дітей і ту так раптово, знайшов на стороні іншу жінку, котра одразу була готова завагітніти. Я знала дещо набагато більше, аніж колишній, та все ж вирішила зберегти це в секреті. Не у моїх правилах руйнувати чуже життя, навіть якщо моє уже зруйноване.
Так пройшов місяць. Ми офіційно подали заяву на розлучення, я стала планувати подальші дії, як тут Максим заявив, що мені потрібно сплатити половину вартості нашої квартири, мовляв, це його законна частина майна. Невже йому вистачило наглості щось ще вимагати у мене? До того ж він знав, що я маю чималі заощадження на купівлю машини, про яку так давно мріяла. Однак цю квартиру нам подарували на весілля мої родичі, оформивши дарчу особисто на мене. Про це, напевно, Максим уже й не пам’ятає сам. Я найняла юриста і з успіхом довела це у суді.
На нещастя колишнього, ця ситуація розв’язала мені язик. При останній зустрічі я підійшла до нього та сказала те, чого він точно не очікував почути:
– Пам’ятаєш, як три роки назад я їхала здавати наші аналізи для перевірки на можливість мати дітей? Потім ще сказала, що проблема у мені…Так от, любий, я здорова, а от ти – безплідний. Щастя вам з новою дружиною та сином!
Розвернулася та пішла, будувати нове життя, а він нехай тепер розбирається сам.