Ми часто намагаємось налякаtи свою другу половинку. Наче б то не змінишся, тоді втраtиш мене. Та це іноді може набриднуtи і ніхто тоді не захоче таке слухати.
Ось так з моїм сусідом сталось.
Жили вони вже років 7-8, в офіційному шлюбі – 5. Дітей не мали. Казали, що ще для себе пожити хочуть. Василь дуже ревнивий був, а ще більше егоцентричний. Нічого його не хвилювало, окрім нього самого.
Кожного місяця він влаштовував істерику. То те йому не подобалось, то щось інше. Постійно вважав, що навколо нього усі повинні кружляти. Та так не ставалось, на жаль. Дружина Надя завжди була дуже спокійною. ЇЇ хоч і дратувала така поведінка чоловіка, та вона не могла його вигнати.
А тут знову скандал. Василю не сподобалось, що дружина, не спитавши, що він бажає на обід, зварила борщ. А він, як виявилось, захотів бульйон.
Так все закрутилось і роздулось. Що Василь, як вже робив разів 500 за ці роки, образившись, зібрав деякі речі і поїхав до своєї мами. Наче б то сказав на прощання, що подає на розлучення.
Звісно, він пожартував. Як і завжди. Йому б сміливості не стало. Та він хотів, щоб дружина побачила, який дарунок долі втрачає.
Ось і має тепер. Вона побачила.
Минуло 2 тижні. Від дружини нічого не було чути. Вирішив подзвонити, а вона поза зоною. Ну що ж. Нічого не вдіє Василь. Доведеться йому зробити перший крок.
Вийшов якраз на мамине подвір’я, а тут поштарка лист принесла йому. Виявилось це запрошення на суд щодо розлучення.
Він помчав одразу ж до дружини, хотів з’ясувати що це таке. У крайньому випадку просив би вибачення. Та не вдалось. На порозі його зупинив новий хлопець Наді.
Вона категорично вирішила розлучитись. І нічого вислуховувати не хотіла.
І я розумію Надю, мені вже зі сторони ці істерики Василя набридли, не те що їй вислуховувати постійно.
Ось так хотів погрозити чоловік дружині, а вона й не стала чекати. Сама на розлучення подала.
І, гадаю, правильно зробила.
