Іноді в житті трапляються якісь дуже дивні випадки. Це нічим не можливо пояснити. Просто так має бути. Та це змінює життя кардинально, на 360 градусів. І люди в житті іноді трапляються випадково. Та потім ти розумієш, що це якась вища сила їх до тебе привела.
Так трапилось і з Дмитром. І він досі не знає як це пояснити.
Він успішний бізнесмен. Працює в крутій фірмі. Усе своє життя, вільний час, зусилля присвячує роботі. Дмитро ніколи не задумувався про сім’ю. Його батьки розлучились, коли хлопчик був дуже маленьким. Жили вони з мамою в бідності. І весь час хлопець мріяв про престижну роботу і хороші стабільні доходи.
Так і сталось. Мама Дмитра уже померла. А він досягнув неабияких висот.
За кілька тижнів він дізнається, що починається карантин. Фірма думала, що викарабкається якось. Проте, не вдалось.
Усе почало занепадати, дуже важко втриматись на плаву. Вирішили закриватись.
Дмитро втратив найважливіше у своєму житті – роботу.
І якщо можна було б шукати інші варіанти, та чоловік не міг нічого робити. Впав у депресію. Ніякої підтримки у нього не було. Стало дуже важко. Дмитро накручував себе постійно, нічого не їв, перестав виходити з дому.
За два тижні такого життя чоловік просто став немічним. Він вирішив покінчити життя самогубством. Уже закріпив шнур, зробив петлю. І навіть стілець підклав.
Раптом задзвонив домашній телефон, який він завжди забував відключити. Проте хлопець ним не користувався.
Спочатку думав не брати слухавку. Проте, дзвонили дуже наполегливо. Вирішив таки дізнатись хто це. А померти ще встигне.
От у слухавці він почув голос жінки, яка спитала як його справи. Він перепитав хто це. Та жінка поклала слухавку.
Дмитро раптом задумався. Він раптом передумав помирати. Порозкладав усе на місця і задуманий пішов спати.
За кілька днів йому знову стало зле. Він дуже хвилювався, почались якісь панічні атаки.
Він вирішив тепер зробити усе так, щоб ніхто не завадив. Пішов уночі на пішохідний міст через річку. Там в таку пору ніколи нема людей.
Він уже виліз на поруччя. Переліз на іншу сторону і тут у кишені завібрував телефон. Дмитро не розумів нащо брав його з собою, та все ж спинився. На екрані було написано «доля». Та Дмитро нікого ніколи так не записував.
Взявши слухавку, чоловік знову почув голос тієї жінки. Вона сказала йому:
–Поглянь навколо. Озирнись. У тебе, насправді, все дуже добре. Просто почни жити.
І кинула слухавку.
Дмитро не міг оговтатись. Його наче облили холодною водою. Він швидко переліз назад і пішов додому. Коли йому ставало зле він згадував ту пораду. Вже за тиждень він знову мав хорошу роботу. І все в його житті налагодилось.
