Я працюю психологом довгий час і зазвичай до мене приходить молодь, рідше — старші жінки, які в шлюбі більше 15 років. Я часто чую від них, що їхні чоловіки п’ють, гуляють тощо. Моя задача в такій ситуації — це допомогти жінці полюбити себе, повірити в себе, але не завжди вони приходять за цим.
Одного разу до мене прийшла жінка, яка зовсім зневірилась у своїх стосунках, але, мовляв, мама порадила налякати свого чоловіка — зібрати речі і піти від нього. Каже, він не справиться сам, не нагодує себе і почне її цінувати. Чоловік тільки те й робив, що грав у комп’ютерні ігри, тому навіть толком не помітив, як дружина пішла. Він побув сам вдома три дні і почав дзвонити, просити, щоб вона повернулась.
Інша жінка прийшла і сказала, що хоче налякати свого чоловіка розлученням. Я радила цього не робити, але вона була впевнена у своїх діях. Через місяць прийшла радісна — чоловік змінився. Тепер не п’є, допомагає по дому, все стало набагато краще. А ще через два місяці прийшла в сльозах — знову став таким, як був, нічого не хоче робити, не поважає її.
Я намагалась розвити любов до себе в цих жінок, але дарма. Вони цього самі не хочуть.
Ще одна жінка прийшла і просила поради: краще вигнати його чи самій піти з дому? Сама впродовж сеансу дійшла до рішення, що варто піти самій. А на наступному тижні прийшла і сказала, що мої сеанси — це непотрібство, бо чоловік сказав їй, що вона може не повертатись додому.
А вона не розуміє, як таке могло статись, вона ж хотіла, аби він змінився, а не розійтись. Сидить і плаче, каже, що любить, а йому вже байдуже.
Любі жінки, якщо ви хочете, щоб вас любили, то полюбіть в першу чергу себе. Якщо ви хочете поваги — поважайте для початку самі себе.
Що ви взагалі думаєте про такі маніпуляції з розлученнями та неправдивими розриваннями стосунків для виправлення свого чоловіка?