Часто перший рік сім’я живе в романтичній алюзії.
Зате далі зіштовхується обличчя в обличчя з побутом. Часто жінки не хочуть покидати кар’єру заради сім’ї. І це може стати причиною розлучення. Але ж буває і навпаки.
Є жінки, які віддають себе побутовим справам цілком і повністю. Зовсім забувають про самореалізацію, хобі, бажання і прагнення.
Моя сусідка Наталя з таких. Вона одружилась на останньому курсі університету. Усе дитинство і юність мріяла працювати з дітьми. Хотіла бути вихователькою в садочку. Добре вчилась, закінчила з червоним дипломом. Проте, на роботу так і не пішла. Її запрошували в дуже гарний приватний заклад, та вона змушена була іти в декрет.
Сказала, що кар’єра почекає. А власних дітей треба правильно виховати і доглянути. Наталя познайомилась зі Станіславом на стажуванні. Почали зустрічатись, а за рік одразу ж весілля відгуляли. Поселились спочатку в орендованій квартирі, а потім її батьки переїхали в село до старої бабусі, а своє помешкання віддали молодятам. Все ж вагітній не можна було жити в поганих умовах.
Народила Наталя щасливо дівчинку. Сама зі всім справлялась. Побут та клопоти повністю поглинули дівчину. Вона бідолашна забула про все: і мрії, і бажання, і кар’єру. Та й себе також занедбала. Чоловікові це зовсім не подобалось.
За кілька років почались сварки, постійні звинувачення у обох. Вогонь підігрівала ще й свекруха. І сина постійно намовляла, і сама невістці дорікала. Вона з чоловіком колись розлучилась, бо хотіла бути незалежною і будувати кар’єру. Через це вважає себе прекрасним прикладом.
Тому Наталі й каже постійно, що треба самореалізовуватись, а не жити, як сіра мишка. Та от невістка думає, що найважливішого їй не вдалось. Виростити гідного сина, який поважав би свою дружину! А ви як думаєте?
